ПРОКОПОВИЧ Петро Іванович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Пасічник, винахідник. Конструктор першого у світі напіврозбірного рамкового вулика (1814).
З родини священика.
Народився 10 липня 1775 р. в с. Митченках Конотопського повіту Російської імперії (нині –
Бахмацький район Чернігівської області України).
Помер 22 березня (3 квітня) 1850 р. на х. Пильчики Конотопського повіту Чернігівської губернії
Російської імперії (нині – Бахмацький район Чернігівської області України). Похований на
місцевому цвинтарі. Надгробок прикрашає силует бджолиного стільника, всередині якої квіти
конюшини з бджолами на них. Напис звіщав: «Присвятивши себе бджільництву, я віддав йому все
життя, всі думи, всю пильність».
Закінчив Києво-Могилянську академію (1786-1894).
Служив кадетом Переяславського кінно-єгерського полку (1794-1798).
Брав участь в Середньоазіатському поході, бойових діях під Варшавою і Прагою.
Дійсний член Московського товариства сільського господарства.
Кавалер ордена св. Володимира 4-го ступеня.
Лауреат золотої та срібної медалей Московського товариства сільського господарства.
Власник найбільшої на той час пасіки на теренах Російської імперії – 10000 вуликів; фундатором
першої і єдиної у світовій практиці школи бджільництва (1828).
Винахід П. напіврозбірного рамкового вулика забезпечував отримання меду без попереднього
знищення бджіл, що означало справжню революцію в бджільництві. Своїм відкриттям П. поклав
початок розвитку раціональної системи бджільництва. Зазнавши низки удосконалень, вулик набув
поширення у всьому світі.
До того ж, винахід спричинив низку нових винаходів (вощина, медогонка, корпусне утримання
бджіл). На жаль, ім’я нашого земляка на заході практично невідоме, хоча є усі підстави
припускати, що інші рамкові вулики (Джержона, Берлепша і Лангстрота) були винайдені пізніше.
Розробив простий безмедикаментозний метод лікування гнильці.
Пасіку П. відвідали Т. Г.Шевченко 1843) і російський імператор.
Друкувався в журналах «Вітчизняні нотатки», «Землеробський журнал», «Сучасник», «Журнал
сільського господарства», «Новий час».
Як вчений-пасічник дебютував брошуру «Нотатки про бджіл» (1808).
Потім настала черга наступних доробків: «Грамота бджільництва, або Мистецтво зображати
певними знаками різні стани бджолиних сімей» (1836), «Школа бджільництва» (1866).
Його перу також належить капітальний «Методичний твір про бджіл і бджільництво».
П. планував видрукувати свій 12-томний рукопис, проте царський уряд не дозволив.
Всього залишив по собі понад 60 наукових статей.
Ім’я П. викарбуване на золотій дошці в залі засідань Московського товариства сільського
господарства (1875).
З нагоди 200-річчя з дня народження П. в м. Батурин відкрито пам’ятник (1975). На ньому
викарбувані слова «Прокопович Петро Іванович. 1775-1850 рр. Видатному діячеві вітчизняного
бджолярства».
У краєзнавчому музеї м. Конотоп зберігаються рукописи вченого, документи, втулковий вулик
«Карбон», липівка, роївня і сонячний годинник.
Ім’я нашого земляка присвоєно Українському національному інституту бджільництва.
В м. Гадяч Полтавської області функціонує Національний науковий центр ім. П. І. Прокоповича.
Серед друзів та близьких знайомих П. – Т. Шевченко, С. Великдан, Ф.-П. Деволант та ін.
***
ВІДДАВАТИ УСЕ
, з професійного кредо П. Прокоповича
Присвятивши себе бджільництву, я віддав йому все життя, всі думи, всю пильність.
Я ПРОНИК В ТАЄМНИЦЮ БДЖІЛ, зі спогадів П. Прокоповича
З 1800 року я вирішив займатися бджолярством постійно, незважаючи на те, що тоді ще не мав
про цю справу ні теоретичних, ні практичних знань, окрім лише великої охоти до пасічництва.
...Я проник в таємницю роду бджолиного далі від усіх моїх попередників; написав про бджіл і
бджільництво методичний твір, який відрізняється від усіх попередніх своєю суттю і
сконструював нової будови вулик, найкраще пристосований до нашого клімату і звичаїв: і
оскільки я не приховував на перед ким своїх відкриттів, то пани і власники звернулися до мене з
проханням приймати їхніх людей для навчання...
ШМАТОЧОК КРИМУ ПІД БАТУРИНОМ, з книги М. Домонтовича «Чернігівська губернія»
Згадаємо тут про зразковий сад, заведений при школі бджільництва Прокоповича поблизу с.