КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Кнорозов Юрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КНОРОЗОВ Юрій Валентинович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський. Дешифрувальник системи письма

стародавніх майя; фундатор майяністики на теренах СРСР.

Лінгвіст, історик, фахівець із епіграфіки й етнографії, перекладач.

З міщанської родини. Батько, Кнорозов В. – інженер.

Народився 19 листопада 1922 р. в м. Харкові СРСР (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Помер 30 березня 1999 р. в м. Санкт-Петербурзі (РФ). Похований на заміському Санкт-

петербурзькому цвинтарі.

Закінчив робітничий факультет при 2-му Харківському медичному інституті (1939), навчався на

історичному факультеті Харківського державного університету (1939), закінчив історичний

факультет Московського державного університету (1939-1943; 1945-1948).

Був науковим співробітником Інституту етнографії і антропології ім. М. Міклухо-Маклая (1948-

1952), Інституту етнографії академії наук СРСР/РФ (1952-1999)

Брав участь у Другій світовій війні (1943-1945).

Лауреат Державної премії СРСР (1977).

Кавалер срібного ордена Ацтекського Орла Мексиканської Республіки (1995).

Кавалер Великої золотої медалі президента Гватемали (1990).

Персональний гість президентів Гватемали Вінісіо Сересо Аревала (1990) і Мексики Салінасом де

Гортарі (1995).

Спеціалізувався з проблем етнографії Центральної Америки, семіотики, порівняльно-історичного

мовознавства, математичних методів дослідження невідомих писемностей, археоастрономії,

шаманізму, еволюції мозку, теорії колективу.

Друкувався в журналі «Культура і життя».

Як майяніст дебютував статтею «Стародавня писемність Центральної Америки» (1952).

Потім настала черга наступних доробків: «Система письма стародавніх майя» (1955), «Промовисте

дерево: про дослідження стародавньої писемності острова Великодня» (1957), «Населення

Мексики і Центральної Америки до іспанського завоювання» (1959), «Писемність індійців майя»

(1963), «Характеристика мови протоіндійських написів/Попереднє повідомлення про дослідження

протоіндійських текстів» (1965), «Формальний опис протоіндійських зображень» (1972), «До

питання про класифікацію сигналізації» (1973), «Ієрогліфічні рукописи майя» (1975).

У Мехіко (Мексика) вийшло тритомне видання «Дешифрування, Каталог и Словник Шкарет Юрія

Кнорозова» (1999).

Переклав книгу Д. де Ланді «Повідомлення про справи в Юкатані» (1955).

У складі Російського державного гуманітарного університету створено Центр мезоамериканських

досліджень імені К.

У Мексиці знято фільм про науковий подвиг нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих К. – С. Токарєв, Г. Єршова, Д. Келлі, І. Федорова, О.

Окладников, М. Ко, С. Добржанська, С. Вайнштейн, Т. Проскурякова, В. Авдієв, М. Альбеділь, Т.

Степугіна, Б. Волчок та ін.


***

НЕМОЖЛИВОГО НЕ ІСНУЄ,

з професійного кредо Ю. Кнорозова

Те, що створене одним людським розумом, не може не бути розгадане іншим. З цієї точки зору,

нерозв’язних проблем не існує і не може існувати в жодній з областей науки!


СПЕЦІАЛЬНІ КОМІСІЇ І Я, сумний жарт Ю. Кнорозова

Створювалися нескінченні комісії з вивозу мене до Мексики і всі члени цих комісій там вже

побували.


БИТИ ПО ДОВБЕШЦІ, за спогадів Ю. Кнорозова

Коли мені виповнилося п’ять років, ми грали в крокет і брати стукнули мене кулею по лобу. Я не

знепритомнів і навіть не запищав. Для братів все обійшлося добре, а я майже перестав бачити. А

читати, зазначу, вже умів.

Зір зрештою відновили, хоч і насилу. Мабуть, це і була свого роду «чаклунська травма». Можу

дати рекомендацію: майбутніх дешифрувальників бити по довбешці, тільки неясно як. Можна для

експерименту узяти контрольну групу – а якщо хто кінці віддасть, тому так і треба!


ЙШЛИ МИ РАЗОМ, чотиривірш Ю. Кнорозова

Тихо все; даль ясна – и куда не взглянуть

В нежном свете зари заискрились оконца

Шли мы вместе тогда, и короткий наш путь

Озарили лучи восходящего солнца…


ВСЕ ВІДДАВАВ НАУЦІ, зі спогадів С. Вайнштейна

Зі мною в гуртожитку жив Юрій Кнорозов. Він все віддавав науці, все. Одержував стипендію і

негайно купував книги, а потім у всіх позичав на їжу. Харчувався водою і хлібом.

Займався розшифровкою писемності майя. Це йому вдалося, і він став всесвітньо відомим ученим.


ПОЇЗДКУ ДО США... ЗІПСУВАЛО ЦРУ, зі спогадів Г. Єршової

Його останньою мрією, що здійснилася, стала поїздка на південний захід США, до так званих

«Чотирьох кутів». Щоправда, знайомство з індіанськими культурами США розпочалося... з

перехресного допиту, який нам і не снився в найзастійніші радянські часи. Це трапилося в

американському консульстві в Меріді, столиці мексиканського штату Юкатан. Вже давно

закінчилася як Друга світова, так і холодна війни. Йшов травень 1997 року, а ми з шефом сиділи в

приміщенні бібліотеки консульства, і нас довго і суворо допитували.

...Той травневий ранок нагадував якесь дуже старе кіно, де два цереушники чи фебеерівці

свердлять гротесковими пронизливими поглядами підозрюваних і, змінюючи один одного,

ставлять «хитрі» запитання, здатні, мабуть, виявити найпідступніші наміри «ворогів». Тим більше

що «вороги» збиралися швендяти десь поруч з Силіконовою долиною.

На запитання, як завжди, відповідала я, а шеф із задоволенням спостерігав за тим, що

відбувається. Причина його глумливої веселості була очевидною – сцена нагадувала щось з

кращих пасажів його улюблених книг.

Зрештою нам повезло – візи прихильно видали, і ми відправилися туди, звідки, з півночі, як

вважав Кнорозов, декілька тисяч років тому, задовго до появи майя, прийшли невідомі блукачі, під

впливом яких виникла культура ольмеків, котра поділилися своїми досягненнями з майя...


ВСУПЕРЕЧ УСЬОМУ, зі спогадів Л. Мильської

Досить швидко ми ознайомилися з захопленнями один одного, але про життєві обставини не

говорили. Проте я запитала, маючи на увазі його шинель, чи давно він демобілізувався. «Ця

шинель допомогла мені з матір’ю втекти від німців з Харкова і перейти лінію фронту». Його тон

виключав подальші розпитування.

На чиєсь запитання: «Ви вже знайшли собі друзів?» він відповів: «Ми не дружимо, ми

товаришуємо. Нас об’єднують поезія, живопис і музика».

...Його мислення було пронизане навіть не свідомістю, а глибоким відчуттям історичності людини.

Так він повідав нам, що задумав дослідження (у нього не було інших позначень будь-якої своєї

роботи) історії поцілунку у всіх народів, де поєднуватимуться історія і етнографія. На моє

заперечення, що це може бути етнографічною, однак не історичною в строгому сенсі слова

роботою, він різко відповів: «Людина лише тому людина, що живе в історії і все, буквально всі

його прояви – історичні».

...Він був створений для наукових відкриттів – всупереч усьому.


СЕНСАЦІЙНИЙ ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ, з нарису Г. Єршової «Геній та ієрогліфи»

Оселився Кнорозов в самому музеї (Музей етнографії народів СРСР – авт.) – в довгій, як пенал,

кімнаті. Від підлоги до стелі кімната була забита книгами, стіни прикрашали ієрогліфи майя. З

меблів – лише письмовий стіл і солдатське ліжко. Розповідають, що вже тоді під столом стояла

батарея пляшок. Біда, яка переслідувала ученого все життя...

...Ранком 29 березня 1955 р. він йшов на захист кандидатської і не знав, чим все скінчиться,

допускаючи навіть звинувачення в ревізіонізмі марксизму і арешт. Справа в тому, що Ф. Енгельс

стверджував, ніби в доколумбовій Америці держав не існувало. Згідно цій же догмі, фонетичний

лист міг існувати виключно за умови виникненні класових державних утворень. Заява ж про

наявність у индійців-майя фонетичного письма автоматично спростовувала відразу два положення

«основоположника».

Захист проходив у Москві і вже наступного дня став легендою. Виступ 33-річного Юрія

Кнорозова на вченій раді тривав рівно три з половиною хвилини, а результатом стало

присудження звання не кандидата, а доктора історичних наук, чого в гуманітарних науках

практично не трапляється.

Захист дисертації став науковою і культурною сенсацією... Здавалося парадоксом – жодного разу

не побувавши в Мексиці, дослідник зробив те, чого не досягло багато учених різних країн, роками

проводячи польові дослідження!

Почався новий етап у вивченні писемності майя.


ЧАС РОЗСУДИТЬ, з листа Е. Томсона М. Ко від 27 жовтня 1957 р.

І тому у мене більше не підвищується тиск, як це було після прочитання останніх одкровень Юрія

(Кнорозова – авт.). Я спокійно сприймаю все це, доки продовжується робота з моїм каталогом

ієрогліфів майя, який, я упевнений, ще довго служитиме і для Юрія, і для багатьох інших.

Добре, Майк, ти доживеш до 2000 року... і розсуди потім, чи я мав рацію.


ВИЯВИВ КОНКРЕТНИЙ МЕХАНІЗМ, з «Енциклопедії Кирила і Мефодія»

Кнорозов виявив сам механізм створення ієрогліфіки. Він виклав основні положення, пов’язані з

процесом дешифрування, опублікував каталог графем, обґрунтував фонетичне читання основних

знаків письма майя, правила орфографії і каліграфії, порядок фонетичних переходів... Це дало

можливість розпочати серйозні філологічні і семіотичні дослідження мови і культури древніх

майя.

Кнорозов висунув принципово нові ідеї стосовно вузлових проблем мезоамериканської історії,

...доводив (спираючись на серйозну документальну базу) генетичну спорідненість ольмеків і майя; державу ольмеків вважав головним джерелом культурних запозичень для майя. Вважав

цивілізацію ольмеків творцем основних культурних завоювань Мезоамерики, головних

культурних моделей, яким слідували пізніші цивілізації регіону: землеробського календаря і

пов’язаної з ним обрядовості, циклічного літочислення, пов’язаного із зміною правління в містах, хронології і історичної традиції, іконографічного канону, структури пантеону, ієрогліфічної

писемності.

Всі роботи Кнорозова відрізняє не лише глибоке знання різнохарактерних джерел, залучення всієї

сукупності даних з культури майя і інших культур стародавнього світу, але й синтетичне

осмислення даних різних дисциплін про генезис мистецтва і релігії, походження і розділення мов, заселення Америки, виникнення стародавніх цивілізацій, еволюцію письма і календаря,

календарної обрядовості і релігії. Його роботи – вагомий внесок у вивчення обрядовості, культу і

міфології, соціально-політичних інститутів, військової організації, господарства і побуту

населення стародавніх цивілізацій Мезоамерики.

ЗАСІДАННЯ УЧЕНОЇ РАДИ, бувальщина

Кнорозов Ю. В. любив збирати і довго зберігав різні картинки, які в гротесковій формі

«ілюстрували» його теоретичні висновки. Однією з улюблених ілюстрацій було вирізане з якоїсь

публікації зображення гігантського ящера, якого рве на частини безліч дрібних тварюк.

Називалася ця картинка «Засідання вченої ради».