ДАНИЛЕВСЬКИЙ Василь Якович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Фізіолог. Першим на теренах Російської імперії виконав досліди з реєстрації біоелектричних явищ
у головному мозку тварин.
З міщанської родини. Батько, Данилевський Я., – годинникар.
Народився (13) 25 січня 1852 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Помер 25 лютого 1939 р. в м. Харкові СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області
України).
Навчався в 2-й Харківській 2-й Казанській гімназіях, медичному факультеті Казанського
університету (1869-1870), закінчив медичному факультеті Харківського університету (1870-1874),
стажувався за кордоном (1876-1878).
Працював лаборантом хірургічної клініки Харківського університету (з 1874), викладачем
Харківських зооветеринарного інституту (1880-1901), університету (1883-1909; 1917-1921),
медичного інституту (1921-1926), директором Українського науково-дослідного інституту
ендокринології (1927-1939).
Академік Академії наук УРСР (1926).
Лауреат премії Паризької академії наук.
Лауреат премії Петербурзької академії наук.
Лауреат премії Варшавського університету.
Лауреат Інституту тропічної медицини в м. Ліверпуль.
Фундатор органотерапевтичного інституту (1927) – пізніше Український інститут
експериментальної ендокринології (1941), Харківський НДІ ендокринології і хімії гормонів (1964),
Український НДІ фармакотерапії ендокринних захворювань МОЗ України (1992), Інститут
проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського (2000).
Спеціалізувався з проблем фізіології нервової системи, ендокринології, фізіології праці,
електрофізіології.
Як вчений дебютував доробком «Про розкладання азотистих речовин за мускульної діяльності»
(1871).
Потім настала черга робіт «Дослідження з фізіології головного мозку» (1875), «Про
підсумовування електричних роздратувань м’язів і рухових (блукаючих) нервів» (1879),
«Дослідження з порівняльної паразитології крові» (1888-1891), «Дослідження з фізіологічної дії
електрики на відстані» (1900-1901), «Фізіологія людини» (1913-1915).
Д. – також автор доробків «Життя і сонце», «Праця і життя»,»Нарис з фізіології соціальних
хвороб», «Відчуття і життя», «Народний будинок і його суспільно-виховне значення», «Душа і
природа», «Фізіологія праці», «Лікар, його покликання і освіта», «Розумні розваги і їх наукові
обґрунтування», «Основний фізіологічний закон розвитку розуму і волі», «Праця і відпочинок»,
«Фізіологія і соціальне життя».
Всього перу нашого земляка належить понад 200 наукових праць.
На честь Д. названо вулицю (1934); його ім’я носить Інститут проблем ендокринної патології
АМН України (2000).
Серед друзів та близьких знайомих Д. – В. Комісаренко, І. Щелков, Ф. Тихонович, К. Людвіг, А.
Шалашников, В. Грубе, Ж. А. д’Арсонваль, Л. Хавкіна, С. Александров, В. Коган-Ясний, С.
Григор’єва, Л. Ценковський, О. Приходькова та ін.
***
ЕТИКА ПИСАНИХ ЗАКОНІВ
, з життєвого кредо В. Данилевського
Ніякі «писані закони» не в змозі охопити всі можливі випадки форм людської взаємодії, тоді як
критеріям етичного відчуття – голосу совісті, відчуттю справедливості – цілком підпорядкована
вся ця область сумісного життя і взаємних відносин.
СОВІСТЬ, А НЕ ПИСАНІ ЗАКОНИ, з дослідження В. Данилевського «Відчуття і життя»
Якщо ми собі уявимо таке співтовариство, в якому всі етичні ідеї і відчуття були б знищені,
довелося б визнати у такому випадку повне спотворення взаємних стосунків співчленів,
порушення доцільного гармонійного співіснування. Ніякий кодекс правил і законів, завчених і
цілком умовних, не поповнив би допущеного пропуску, бо спонукальна сила до правильного
виконання їх, до відповідних довільних діянь полягає в етичних відчуттях.
...Історія людства ...демонструє, що ...відчуття без знання, без контролю освіченого розуму
можуть призводити до народних лих, до затьмарення здорового сенсу, до спотворення природних
умов життя.
У НАС ВИКЛАДАЧ ДОМІНУЄ НАД НАУКОВЦЕМ, зі спогадів В. Данилевського
Учений, котрий працює одноосібно навіть з великим успіхом, оцінюється, в соціальному аспекті,
проте не так високо, як хороший «сіяч» – викладач, який захоплюючим «посівом наукового знання
і методу» приносить величезну
