КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Гликман Виктор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

відгукувалася

про його белетристику прохолодно.

Сам Ірецький важко переживав своє становище; він відрізнявся, видно, запальною вдачею і

хворобливою самолюбністю, наслідком яких стали численні конфлікти з побратимами по перу..

ЛОВИТИ ПОСТІЙНО, з службової записки В. Леніна Ф. Дзержинському від 19 травня 1922 р.

Все це явні контрреволюціонери, посібники Антанти, організація її слуг і шпигунів і розтлителів

молоді, яка вчиться. Треба поставити справу так, аби цих «військових шпигунів» ловити і ловити

постійно й систематично висилати за кордон.

…Збирати систематичні відомості про політичний стаж, роботу і літературну діяльність

професорів і письменників. Доручити все це тямущій, освіченій і акуратній людині в Державному

політичному управлінні.


ОЧИЩЕННЯ, повідомлення газети «Правда» від 31 серпня 1922 р.

За ухвалою Державного політичного управління найконтрреволюційніші елементи з середовища

професорів, лікарів, агрономів, літераторів вислані в північні губернії, частина – за кордон.


НЕ ПРИМИРИВСЯ З НОВОЮ ВЛАДОЮ, з постанови про арешт В. Глікмана (Ірецького)

Ірецького В. Я. …притягнути як обвинувачуваного з висуненням йому звинувачення в тому, що

він з моменту Жовтневого перевороту і до теперішнього часу не тільки не примирився з існуючою

в Росії робітничо-селянською владою, але й ні на один момент не припиняв своєї антирадянської

діяльності.


ПОНАД ПОЛОВИНУ СКЛАЛИ ГУМАНІТАРІЇ, з дослідження В. Макарова і B. Христофорова

«Пасажири «Філософського пароплава»

«Філософський пароплав» займає абсолютно особливе місце в історії Росії. Він є своєрідною

точкою відліку, з якою в XX ст. розпочався драматичний розкол єдиної культури Росії на

Російське Зарубіжжя і Росію Радянську. …Першою згадкою про кількість інтелігенції,

депортованої з радянської Росії восени 1922 р., є інтерв’ю В. М’якотіна берлінській газеті

«Кермо»: «З Москви …с сім’ями вислано близько 100 чоловік».

…Керівництвом партії і держави спочатку планувалося репресувати 200 чоловік. Проте, дійсні

масштаби цієї акції багато в чому залишаються до кінця невідомими. За даними А. Когана (на

основі архівних матеріалів Російського державного архіву соціально-політичної історії) в списках

на вислання значилося на 3 серпня 1922 р. – 74 особи, на 23 серпня – 174 особи, з них: 1) по

Україні – 77 осіб; 2) по Москві – 67; 3) по Петрограду – 30.

Впадає в очі той факт, що серед висланих влітку-восени 1922 р., найвищий відсоток склали

викладачі вузів і, в цілому, особи гуманітарних професій (педагоги, письменники, журналісти, економісти, юристи) – понад 50 відсотків.

Сучасні дослідники відзначають, що трагедія «передової частини» російської інтелігенції, яка

довгі роки готувала революцію, полягає в тому, що в результаті вона виявилася не затребуваною

новою владою.

…Радикальні сили, що стали до управління країною, потопили в морі насильства високі ідеї

свободи і справедливості.


ПРОГАВИВ НЕБЕЗПЕКУ, з статті Н. Снитко

Ірецький, який вільно володів німецькою мовою, розвинув у Берліні бурхливу діяльність...

Здавалося, справи його йшли непогано, в усякому разі краще, ніж у багатьох російських

літераторів в еміграції.

Проте Ірецький прогавив небезпеку, що насувалася. Берлін поступово, але зі все зростаючою

швидкістю «коричневів». Друзі по еміграції розсудливо і своєчасно роз’їхалися. Ірецький

залишився.

Причина його смерті залишилася невиясненою. Підстав припускати, що він закінчив життя в

концтаборі, немає. Свою національність Ірецький приховував, і серед товаришів по вигнанню

зрадників, здається, не було.


ФСБ НЕ КОМЕНТУЄ, з статті В. Гребінця «Розсекретили справи двох пасажирів

«Філософського пароплава»

На столі в архіві ФСБ лежать дві стандартно-канцелярські теки з грифом «Таємно». «Справа зі

звинувачування». Пешехонов Олексій Васильович. Ірецький Віктор Якович.

Це не найгучніші прізвища із списку висланих в 1922 році. Проте їх справи розсекретили. Інші –

ні. Чому – ФСБ не коментує.

Людей із списку, складеного комісією з висилки при Політбюро ЦК РКП(б), брали удома, на

вулиці (як Олексія Пешехонова), в гостях. Багатьох просто викликали повістками, заарештовували

вже під час допиту (як Віктора Ірецького). Наперед для кожного заарештованого було заготовлено

стандартний блок документів. У справах петербуржця Ірецького й москвича