Волк Игорь (fb2)




ВОВК Ігор Петрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Льотчик-космонавт (58/143). У Космосі перебував 11 діб 19 годин 15 хвилин. У ході випробувань

проекту «Буран» виконав тринадцять польотів на спеціальному екземплярі човна.

З робітничої родини.

Народився 12 квітня 1937 р. в м. Змійові Харківської області СРСР (нині – місто Харківської

області України).

Помер 3 січня 2017 р. в м. Жуковський Московської області (РФ). Похований на місцевому Биківському меморіальному цвинтарі.

Закінчив Курський аероклуб (1954), Кіровоградське військове авіаційне училище (1954-1956), школу льотчиків-випробовувачів льотно-дослідницького інституту ім. М. Громова (1963-1965), жуковський філіал московського авіаційного інституту ім. С. Орджонікідзе (1969), Центр

підготовки космонавтів (1980).

Служив у стройових частинах ВПС СРСР (1956-1965), Жуковському льотно-дослідницькому

інституті ім. В. Чкалова (1965-1978), загоні космонавтів (1978-1995), працював в льотно-

випробувальному центрі ім. М. Громова (1995-2002).

Має дозвіл на пілотування всіх (!) моделей літаків, які знаходилися на озброєнні Збройних Сил

СРСР.

Космонавт-дослідник (1982), льотчик-космонавт 3 класу (1984).

Заслужений льотчик-випробовувач СРСР (1983).

Президент Федерації тенісу СРСР (1986-1990).

Президент Федерації любителів авіації (1988).

Перший віце-президент Федерації космонавтики Росії (2003-2005).

Президент міжнародної асоціації «Земля і космонавтика».

Президент Російського національного аероклубу.

Герой Радянського Союзу (1984).

Кавалер радянських орденів Леніна, Червоного Прапора, низки медалей.

Виконав політ на космічному човні «Союз Т-12», працював на орбітальному комплексі «Салют-7»

– «Союз Т-11» – «Союз Т-12» (1984).

Наш земляк – співавтор книги «Ціль – 2001. Авіаційна і космічна техніка світу», автор

фантастичного детективу «Космічний ковпак».

В. – почесний громадянин м. Калуга (РФ).

У Росії проводиться тенісний турнір його імені.

Серед друзів та близьких знайомих В. – Л. Кизим, В. Джанібеков, В. Кубасов, М. Манаров, В.

Коккінакі, С. Савицька, В. Анісімов, О. Іванченков, В. Соловйов, О. Атьков, В. Заболоцький, М.

Толбоєв, Р. Станкявічус, У. Султанов та ін.


***

СПРОБУВАТИ ВСЕ,

з життєвого кредо І. Вовка

Мені завжди хотілося спробувати все.

СТРАХУ НІКОЛИ НЕ ВІДЧУВАВ, зі спогадів І. Вовка «В мене влили келих шампанського

єдиний допінг»

Перший політ «Бурану» був акцією відверто політичною – потрібно було продемонструвати

Заходу, що у нас є човен не гірший за американські. Для повної перевірки цифрової системи

управління «Буран» повинен був провести в космосі не три з гаком години, а, як мінімум, три

доби. Тільки тоді стало б більш-менш зрозуміло, які помилки системи необхідно усунути.

Ще до історичного старту «Бурану» всім було відомо, що для другого безпілотного польоту

автоматику попросту замінять. Ну а потім вже повинен був летіти екіпаж з двох чоловік,

командиром якого планували мене.

Хоча, звичайно, я розумів: можуть у будь-який момент замінити. Правда, тільки однією людиною

– Анатолієм Левченко (теж українець – авт.). Це було святим – командиром міг стати тільки

льотчик, який побував у космосі. У загоні таких було двоє – я і Анатолій. Все інше вирішувала

політика.

Щоправда, особисто мені гріх скаржитися. Завдяки програмі «Енергія-Буран» я випробував кайф, який важко собі уявити. Втім, і навантаження були скажені – після приземлення «Союзу»

Джанібекова і Савицьку на ношах понесли в госпіталь, а я відразу ж пересів на гелікоптер. Потім,

без передиху, – на Ту-154, потім – на МіГ. Метою було – довести, що льотчик-професіонал може

витримати такі навантаження. Я довів. Правда, десь між польотами в мене нишком влили келих

шампанського, але це був єдиний допінг.

…Взагалі страх в своєму житті я відчув, напевно, одного-єдиного разу – коли мене в три роки

посадили на високий стілець і ноги відірвалися від землі. І зараз, не дивлячись на вік, заборону

проходити медкомісію і масу пояснювальних з доганами, літати все одно хочеться. Недавно ось

їздив до конструктора, котрий змайстрував апарат за типом «три в одному», – човен, машина і

літак. Ось би спробувати!


ЕТИЧНО ДО ЧУЖИХ СВІТІВ МИ ЩЕ НЕ ДОРОСЛИ, з інтерв’ю І. Вовка російським

інформагенціям

Кожна епоха характеризується якимись фундаментальними відкриттями. Давайте пригадаємо, з

чого почалося ХХ століття. Найбільшою науково-технічною подією став перший політ людини

літаком. Не важливо, скільки часу пробув той у повітрі. Важливе те, що ці секунди стали Історією

людства і сьогодні перетворилися на мільярди годин, які люди пронесли через свої окрилені тим

першим польотом душі.

Далі. Випробування атомної бомби. Наслідки цієї події нам невідомі повною мірою і до цих пір.

Ну і, звичайно, політ Юрія Олексійовича Гагаріна в космос. Планета