КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Владиков Вадим [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">Іхтіологічна колекція Музею з моменту свого формування й по теперішній час поповнюється як за

рахунок збирання самими співробітниками (беруть участь не тільки фахівці-іхтіологи, а й інші

сектори), так і, головним чином, за рахунок надходжень від сторонніх організацій і індивідуальних

збирачів.

Наприклад, цікаві матеріали з північноамериканської іхтіофауни були отримані зі США й Канади

в 1960-і рр. Вони надійшли у дарунок від доктора Кроссмана – колекція ендемічних щук і через В.

Д. Владикова – представницька колекція, в основному прісноводних риб.


ПРИРОДА НЕ КЛАСОВИЙ ВОРОГ БІЛЬШОВИКІВ, з розвідки «Історія захисту тварин в

Україні» на zooark.azov.net

Зіштовхнувшись із радянською владою, частина природоохоронців, як полтавчанин В. Ніколаєв, відразу потрапили до рук ЧК, інші, як Г. Бризгалін, С. Мокpжецький, В. Владиков, Ф. Фальц-

Фейн, В. Мартинов емігрували. І мали для цього всі підстави.

У листі до М. Андрєєвої (цивільної дружини М. Горького) Ленін писав: «Не можна не

заарештовувати, для попередження змов, всієї кадетської й навколокадетської публіки. Вона

здатна, вся, допомагати змовникам. Злочинно не заарештовувати їх. Краще, щоб десятки й сотні

інтелігентів посиділи деньки й тижні, ніж щоб 10.000 було перебито. Справді, краще».

Ідеї вождя активно розвивалися в Україні. Один із провідних чиновників Наркомосвіти УРСР

Ряппо говорив в 1922 р.: «Загітувати професуру сподіватися нема чого, потрібно провести повний

розгром у Вузах і почати будувати нові».

…У Закарпатті діяли Чехословацька Ліга охорони природи (створена в 1932 р.), Чехословацьке

мисливське товариство, Товариство захисту тварин. Активною природоохоронною займалися

чеські ботаніки А. Златник, А. Гілітцер, орнітолог А. Грабар, іхтіолог В. Владиков.

…До середини-кінця 30-х років всі природоохоронні громадські організації радянської України

були знищені. Закрито всі краєзнавчі й риболовно-мисливські журнали, багато природознавчих, які поміщали природоохоронні матеріали. Змінено керівництво практично всіх краєзнавчих музеїв

і заповідників, закриті заповідники: «Конча-Заспа», «Академічний степ», реорганізована в

сільгоспінститут «Асканія-Нова», від Азово-Сиваського і Чорноморського заповідників відрізана

майже половина всієї площі.

За підрахунками, репресіями 30-х років на Україні знищено 40% діячів охорони природи,

постраждав перший голова УКТОП М. Полоз, майже 1/3 складу його комітету.

Ще близько 10% діячів охорони природи емігрували під час або після громадянської (Г. Бризгалін, С. Мокржецький, В. Владиков, Ф. Фальц-Фейн, Г. Ширяєв, І. Пачоський, В. Мартино) і Великої

Вітчизняної війн (О. Мріц, Д. Белінг, Б. Лучаківський, В. Бригідер, В. Левицький, Н. Десятова-

Шостенко). Таким чином, вирубаний кожний другий.

…Найбільше сконцентровано і ясно своє відношення до природи висловив 25 серпня 1933 р. на

заключному зльоті будівельників Біломорканалу М. Горький: »На той час, коли ви будете в моєму

віці, думаю, не буде класових ворогів, а єдиним ворогом, проти якого будуть спрямовані всі

зусилля людей, буде природа, а ви будете її володарями. До цього ви йдете, і більше отут нема

чого сказати, але до цього треба звернути голову капіталізму».


КАНАДСЬКА «НЕССІ» ВІДКРИТА УКРАЇНЦЕМ, з статті О. Левкрафта «Озерні чудовиська»

Продовжує історію «справа» на озері Поенігеймук, або Помилковому озері, в провінції Квебек, приблизно в 200 милях від столиці Канади. Цій справі, поза сумнівом, багато років, проте вперше

вона наробила галасу в 1958 році, коли надзвичайно серйозний вчений, керівник управління

рибних промислів Квебека, провів серйозне дослідження – причому серйозне і майже унікальне не

лише для людини його становища і рангу, але й з погляду фахівців з «чудовисьок».

Доктор Вадим Владиков відправився до цього озера і після повернення заявив: «Я провів

опитування серед безлічі жителів Сент-Елюте (велике село), і всі вони описують одну і ту ж істоту

– тварину довжиною від 12 до 18 футів, бурого або чорного кольору, з круглою головою шириною

близько двох чи трьох футів, посередині якої і уздовж спини проходить схожий на пилку плавник.

Завжди, коли до тварини намагалися наблизитися, вона сповзала у воду і ховалося в озері».

На жаль, добрий доктор незабаром відкинув стриманий тон і заявив: «Ймовірно, це велика риба, хоча, можливо, і якась інша тварина». (Ну звичайно, риба завдовжки 15 футів, яка виходить на

берег!)

Місцеві жителі повідомили іншу інформацію про цю тварину.