середовищі не шукайте великодушності – великодушність не вміщується в малих посудинах.
НЕ ЗА ШАБЛОНАМИ, з листа О. Урусова І. Ясинському від 29 листопада 1883 р.
Мене украй цікавить всяка нова річ Ваша. Знаю, що Ви не перебуваєте в тих виключно
сприятливих умовах творчості, в яких були Флобер, Гонкури і Тургенєв, що Вас душить
необхідність, що тисне ринок з його вимогами, проте все-таки Ви не можете писати за тими
жахливими шаблонами, за якими працює майже вся наша белетристика, безрадісна й бездарна.
ГРОШЕЙ – НІ ШЕЛЯГА, з листа А. Чехова І. Ясинському від 16 квітня 1892 р.
Москва.
Дякую Вам за листа, добрий Ієроніму Ієронімовичу, і за книги, які Ви обіцяєте надіслати.
Я займаюся лише тим, що видаю гроші на витрати і виловлюю із ставка дохлих карасів (цього
року їх спливло дуже багато), інше ж роблять мої домочадці й найманці. Господарство, як щось
серйозне і ґрунтовне, не посміхається мені аніскільки. Воно, ймовірно, може бути цікаве тільки
для тих, хто годується ним, для мене ж все ці озимі і ярові мають значення виключно пейзажу.
Я не міг би ні орати, ні сіяти, ні косити, ні захоплюватися породистим бичком. Та й нудно.
Господарство в малому розмірі – це довгі, нескінченні розмови про косовиці, попаси, прогони і
вигони, тобто про десятки рублів, про які тільки говорять, але яких не мають.
Самоти й тиші хоч відбавляй. Тепло, ясно і просторо. Протягом березня я написав декілька
дрібниць і оповідання аркушів на два, які привіз тепер до Москви продавати в «Рос. огляд».
Грошей, що називається, ні шеляга. Розраховував в Москві знайти гроші, вислані «Ілюстрацією», проте на жаль! гроші не вислані, і я на бобах. Я боюся, що контора переплутала мою адресу і
послала не туди, куди потрібно. Якщо побачите кого-небудь з «Ілюстрації», то повідомите вище
написану московську адресу. Боюся я також, що набрид Вам...
А що, якби Ви надумали й приїхали до мене в травні або в червні? Поговорили б...
Читали Ви оповідання Щеглова «Біля істини»? Якщо ні, то прочитайте. Мракобісся 84 проби.
Ще раз дякую. Здоровенькі були й благополучні.
Ваш А. Чехов.
СІМ’Я МАЙЖЕ ГОЛОДУЄ, з листа С. Єсеніна І. Ясинському від 20 листопада 1916 р.
Дорогий Ієроніме Ієронімовичу!
Дуже хотів би поговорити з Вами, але зовсім поневолили солдатські узи, так що й вирватися не
можу.
Зараз готую книгу… Будьте ласкаві, Ієроніме Ієронімовичу, повідомте про долю тих моїх віршів, які я Вам дав… Мені зараз дуже важливо заробити зайву десятку для сім’ї, яка через хвороби ледь
не голодує.
Сергій Єсенін.
ГОДІ ВПЛИВАТИ НА СПИННИЙ МОЗОК, з статті М. Протопопова «Хворий талант»
Якщо ми виганяємо з мистецтва етичний елемент, якщо ми ставимо мистецтву в обов’язок
цуратися будь-якої думки, всяких «наукових і громадських розмірковувань» – ми фатально
прийдемо або до пустопорожнього копіювання дійсності, як інші з наших молодих белетристів, або до впливу (за вдалим чиїмсь висловлюванням) не на головний, а на спинний мозок читача, як
п. Ясинський.
ЗЛОВІСНИЙ ГОРБ, вірш І. Сєвєряніна «Весняна яблуня», присвячений І. Ясинському
Весенней яблони, в нетающем снегу,
Без содрогания я видеть не могу:
Горбатой девушкой – прекрасной, но немой -
Трепещет дерево, туманя гений мой...
Как будто в зеркало, смотрясь в широкий плес,
Она старается смахнуть росинки слез
И ужасается, и стонет, как арба,
Вняв отражению зловещего горба.
Когда на озеро слетает сон стальной,
Бываю с яблоней, как с девушкой больной,
И, полный нежности и ласковой тоски,
Благоуханные целую лепестки.
Тогда доверчиво, не сдерживая слез,
Она касается слегка моих волос,
Потом берет меня в ветвистое кольцо,-
И я целую ей цветущее лицо.
РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ДО ВИЛУЧЕННЯ, з офіційного висновку спецхрану РНБ на книгу І.
Ясинського Роман мого життя»
Оцінки подій і осіб, що згадуються в мемуарах, в більшості випадків невірні і в деяких місцях
автор впадає у вульгарність.
Крім того, позитивно згадуються Кирилов В. (с.335, 348), Савінков Б. (с.308, 348, 353), Ліліна З.
(с.236), Дибенко (с.328, 347). На с. 341 вихваляється Зіновієв.
Рекомендується до вилучення з бібліотек і книготоргової мережі.
