змісту».
Багато Антоній піклувався також про підняття духовного і матеріального добробуту учбових
закладів єпархії, сподіваючись цим шляхом досягти кращої підготовки пастирів.
При церквах він відкривав бібліотеки.
ЗАСНУВАВ БЛАГОЧИННІ РАДИ, з розвідки М. Меленті «Архієпископ Антоній (Шокотов) –
великий знавець розколу у всіх його проявах і непереможний борець з його захисниками»
Ревізія, проведена в храмах Бессарабії, виявила відсутність багатьох необхідних богослужебних
книг. Після цього молдавською мовою випускається ціла низка їх (Тріод, Октоїх тощо) і за
вказівці архієпископа Антонія перевіряються всі тексти, аби уникнути помилок – канонічних і
граматичних. Також єпархіальна друкарня випускає «Православний Катехізис» митрополита
Філарета, «Про віру і життя християнські» і «Єпархіальні відомості».
Особливою подією стало відкриття жіночого єпархіального училища. Гроші на створення цього
духовного закладу були зібрані з священнослужителів, монастирів, численних меценатів, а також
від мешканців Кишинева і його околиць. Архієпископ ...сам жертвував засоби на цей інститут.
При семінаріях відкриваються місіонерські класи.
У 1858 році група віруючих звертається до єпархії з проханням щорічно в день Покрови Пресвятої
Богородиці (1/14 жовтня) Гербовецька ікона Божої Матері з процесією заносилася до
Кишинівського кафедрального собору на шість місяців. Архієпіскопія дала згоду, і щороку
чудотворний образ Богородиці хресним ходом переносився з Гербовецького монастиря до
Кишинева, де знаходився до свята святого великомученика Георгія.
За Антонія запроваджені виборні благочинні і створені благочинні ради, вжиті заходи з боротьби з
розкольниками, зокрема, із старовірами, число яких з кожним роком росло. Поштовх до напливу
прозелітів дав царський уряд, який указом 1895 року надав свободу і незалежність всім конфесіям.
У віці 72 років преосвященний Антоній смертельно захворів. Пухлина головного мозку забрала всі
сили і здоров’я.
ДОЗВІЛ НЕ ЗАБАРИВСЯ, з нарису М. Модестова «Фортеця Табинськ і прославляння
Табинської ікони»
Почалася ця справа клопотанням перед преосвященним Антонієм (Шокотовим) оренбурзького
міського голови С. М. Дєєва і повіреного жителів Стерлітамака В. Владимирцева «про дозвіл
вносити ікону Казанської Божої Матері, що знаходиться в церкві села Табинськ
Стерлітамакського повіту, до міст Оренбург і Стерлітамак, – до першого у вересні, а останній -у 9-
у п’ятницю».
...Преосвященний Антоній доручив провадити «належне розслідування», за наслідками якого вже
в червні було одержано дозвіл Святого Синоду, і громадяни Оренбурга і Стерлітамака отримали
можливість зустрічати Табинську ікону щороку.
РЕВНО ПІДТРИМАВ БРАТІВ ЗА ВІРОЮ, з статті «Ново-Нямецький Свято-Вознесенський
монастир» на voskres.ru
Феофан Крістя, дізнавшись про пограбування майна лаври і утиск монастиря, негайно виходить з
проханням до архієпископа Кишинівського і Хотинського Антонія (Шокотова) з клопотанням
знайти спосіб захисту лаври, а якщо виходу немає, то просити Святійший Синод Російської імперії
побудувати в Бессарабії нову обитель, яка стала б донькою святої Нямецької лаври.
11 квітня 1861 року ієромонах Феофан клопоче перед архієпископом Кишинівським і Хотинським
Антонієм про дозвіл влаштувати у вже повернених маєтках Кицкани і Копанка, котрі належали
Нямецькій лаврі, нового чоловічого монастиря для розміщення в ньому ченців, що прибувають з
Молдавії. Поки ж обитель будуватиметься, дозволить нямецьким ченцям здійснювати
богослужіння і виконувати монастирське правило за статутом Нямецької лаври в парафіяльній
церкві села Німцени Кишинівського повіту.
БЕРЕЖІМО ІСТОРИЧНІ СВЯТИНІ, з кореспонденції Б. Капніна, Т. Сорочану і Ю. Тищенка
«Довга дорога до храму»
Почалося все (реставрація – авт.) з будівництва невеликої каплиці поряд з джерелом на околиці
дорогі Орхей – Ватич за ініціативою архітектора Євгенія Смоліна. Після чого настоятель
монастиря отець Силуан запропонував творчому колективу, до якого входив і відомий в
республіці реставратор Д. Коваль, попрацювати над дослідженням стану церкви Святого Миколи
на території монастиря.
...Саме за сприяння Д. Коваля група знайшла історичні матеріали, які свідчать про те, що
