Туган-Барановский Михаил (fb2)




ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Економіст, історик.

З дворянської родини.

Народився 8 (20) січня 1865 р. в с. Соляниківці Куп’янського повіту Харківської губернії

Російської імперії (нині – Куп’янський район Харківської області України).

Помер 21 січня 1919 р. неподалік м. Одеси дорогою до Парижу.

Навчався в 5-й Московській, 1-й Київській, 2-й Харківській гімназіях, закінчив фізико-

математичний факультет Харківською університету (1884-1888).

Стажувався в Англії (1892-1893), працював в департаменті міністерства фінансів (1893-1895), викладачем Петербурзького університету (1895-1899; 1905-1913), Петербурзького політехнічного

інституту (1913-1917), міністром фінансів Центральної Ради України (1917-1918), деканом

юридичного факультету Українського університету (1918-1919). Був призначений радником

української дипломатичної місії у Франції, проте Парижу не дістався, раптово померши в дорозі.

Академік Української академії наук (1919).

Член Імператорського вільного економічного товариства.

Член кадетської партії, балотувався в Державну думу Росії, проте не пройшов.

Т.-Б. – автор ідеї встановлення першого пам’ятника Т. Шевченку в Україні (1905), за його участю

заснована Академія наук України (1919).

Друкувався в журналах «Юридичний вісник», «Праці Імператорського вільного економічного

товариства», «Світ божий», «Початок», «Вісник Європи», «Український народ в його минулому і

нинішньому», «Вісник кооперації».

Дебютував науковою статтею «Вчення про граничну корисність господарських благ як причини

їхньої цінності» (1890).

Потім настала черга доробків: «Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і вплив на

народне життя» (1894), «Російська фабрика в минулому і нинішньому», «Статистичні підсумки

промислового розвитку Росії» (обидві – 1898), «Основна помилка К. Маркса» (1899), «Промислові

кризи. Нарис с соціальної історії Англії» (1900), «Теоретичні основи марксизму», «Нариси з

новітньої історії політичної економії і соціалізму» (обидві – 1905), «Сучасний соціалізм у своєму

історичному розвитку» (1906), «Основи політичної економії» (1909), «У пошуках нового світу.

Соціалістичні громади нашого часу» (1913), «Періодичні промислові кризи» (1914), «Соціальні

основи кооперації» (1916), «Російська революція і соціалізм», «Паперові гроші і метал» (обидві –

1917), «Соціалізм як позитивне вчення» (1918), «Вплив ідей політичної економії на

природознавство і філософію» (1925 – після смерті).

Теорію Маркса наш земляк вважав лише почасти вірною: «Ніколи не був необмеженим

шанувальником Маркса і завжди ставився до його теорії, визнаючи її сильні сторони, критично».

Не дивно, що В. Ленін зараховував Т.-Б. до ненависних йому буржуазних демократів.

У свою чергу, наш земляк був переконаний, що прообраз майбутнього суспільства – кооперація, заснована на вільній самоорганізації.

Ні з царською, ні з комуністичною владою Т.-Б. спільної мови не знаходив. За участь в

студентському революційно-демократичному русі його виключили з Харківського університету, за «неблагонадійність» позбавили права на викладацьку діяльність в Петербурзі (1899). А згодом

взагалі вислали звідти до Полтавської губернії (1901).

Жовтневої революції наш земляк не сприйняв, намірившись емігрувати до Франції, чого йому не

дала здійснити смерть.

Ім’я Т.-Б. присвоєно Донецькому державному університету економіки і торгівлі.

Серед друзів та близьких знайомих Т.-Б. – В. Винниченко, П. Скоропадський, М. Кондратьєв, М.

Ковалевський, М. Трушевський та ін.


* * *

КАПІТАЛІЗМ, ТА НЕ ТОЙ

, з наукового кредо

М. Туган-Барановського

Російський капіталізм схожий на західноєвропейський негативними рисами, але у нього зовсім

відсутній позитивний бік.

З ЧАСОМ ЦЕ ЗНАННЯ ПРИЙДЕ, з книги М. Туган-Барановського «Вплив ідей політичної

економії на природознавство та філософію»

Природознавці мало знайомі з теорією граничної корисності, створення якої становить гордість

найновішої економічної науки. Але з часом це знання прийде, і тоді природознавство зуміє

використати всі можливі висновки цього принципу для пояснень органічного світу. Розроблена

економістами теорія боротьби за існування вже зумовила цілу революцію науки про походження

організмів; може так статися, що не меншу роль у майбутньому відіграє економічна теорія

цінності.

…Нашу публіку вже багато років запевняють, що російський капіталізм зовсім не схожий на

західноєвропейський. На Заході капіталізм викликав колосальне зростання національного

багатства, величезне збільшення кількості вироблених продуктів…

У передових країнах Заходу землеробство вже давно перестало бути основною панівною галуззю

виробництва, що задає тон усьому промисловому життю…

Інший стан справ, доводять нам, ми бачимо в