Тимченко Иосиф (fb2)




ТИМЧЕНКО Йосип Андрійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Механік-винахідник. Фундатор світового кіно (1893); винахідник першого у світі електричного

годинника.

З селянської родини. Батько, Тимченко А., – кріпак.

Народився 15 квітня 1852 р. в с. Окіпі Харківської губернії Російської імперії (нині – Золочівський

район Харківської області України).

Помер 20 травня 1924 р. в м. Одесі УРСР (нині – адміністративний центр однойменної області

України). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався у механічних майстернях Харківського університету.

Працював механіком Одеського суднобудівного заводу, завідуючим механічними майстернями

Новоросійського університету (1880-1924).

Лауреат 4 золотих і 3 срібних медалей Міжнародних виставок.

Завдяки апаратам – кінознімальному і для кінопроекції – сконструйованими під керівництвом Т., відбулися зйомка та демонстрування двох перших стрічок – «Вершники, що скачуть» та

«Метальники списів» (1893).

Що стосується особистого життя нашого земляка, то встеленим трояндами воно не було. Так, його

мало не позбавили виплеканої упродовж десятиріч майстерні, запропонувавши переїхати до

тісного непристосованого приміщення на околиці Одеси. Аби віднайти кошти для подальшого

існування майстерні, мусив виконувати приватні замовлення.

У м. Одеса нашому землякові встановлено пам’ятник (2008).

Серед друзів та близьких знайомих Т. – М. Любимов, О. Едельберг, К. Тімірязєв, М. Фрейденберг, М. Гроссман, К. Борисов, М. Харитонов та ін.


***

ТРИМАТИСЯ РОЗУМУ,

з життєвого кредо Й. Тимченка

На Бога покладайся, а розуму тримайся.

СЕРЕД ЗАСНОВНИКІВ ОДЕСЬКОЇ ГЕОФІЗИЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ, з кореспонденції «155

років від дня народження Й. А. Тимченка, українського механіка-винахідника» на

sofiynist.donntu.edu.ua

Традиційно шлях у науку пролягає через отримання вищої освіти. Втім, Йосипу Андрійовичу

Тимченкові, щоб ступити на нього, достатньо було закінчити початкову школу й кілька років

попрацювати в університетській майстерні.

Потім, волею долі опинившись у незнайомій йому Одесі, юнак влаштувався механіком на завод й

невдовзі сконструював цілу низку приладів та пристроїв: масляний манометральний прес, що

дозволяв здійснювати перевірку манометрів пароплавних котлів; електричний сигналізатор для

телеграфних проводів на залізниці; електричний апарат для паровозів, що визначав пошкодження

колії, електричний годинник, який діяв без головної пружини та висячого маятника.

Поворотним моментом у житті Й. Тимченка стало виконання замовлення воєнного відомства: виготовлення партії астролябій. Прилади молодого механіка викликали водночас і здивування, і

захоплення спеціалістів; їх визнали бездоганними.

Звістка про золоторукого механіка, якого газета «Одеський вісник» 1876 р. навіть назвала вченим, дійшла до фізиків Новоросійського університету. За їхнім клопотанням, пройшовши процедуру

закритого балотування, Йосип Тимченко навесні 1880 року був зарахований механіком

університетської майстерні.

Наприкінці ХІХ ст. створена й обладнана ним (здебільшого власним коштом) та зажила слави

найкращої не тільки в Одесі, а, мабуть, й в усій країні.

Йосип Андрійович не лише давав друге життя зіпсованим приладам, а й за власною ініціативою

створював нові унікальні пристрої та механізми для дослідницьких робіт. Серед його численних

винаходів були: анеморумбограф, який автоматично записував силу і напрям вітру, ртутний

барограф, сейсмограф, дощограф, астрограф, фотометр, спектрогеліограф, лекційний електрометр, ваговий прилад для пояснення студентам закону Паскаля, прилад для вимірювання проміжку часу

між моментами одержання відчуття і рухом, викликаним свідомістю в організмі людини.

Завдяки спільним зусиллям професора О. Косовського і механіка Й. Тимченка було засновано

Одеську геофізичну обсерваторію й започатковано всебічне вивчення клімату і магнетизму півдня

України.


«ЗАКРУТКА» ТИМЧЕНКА, з повідомлення на sofiynist.donntu.edu.ua

Окремою сторінкою творчої діяльності Йосипа Андрійовича є його величезний вклад у розвиток

кінематографа. Восени 1893 року за участю професора М. Любимова він виготовив «снаряд для

аналізу стробоскопічних явищ» із стрибковим слимаковим механізмом, який забезпечував

переривчасту зміну зображень (так звана «завитка»). Водночас у співавторстві з М.

Фрейденбергом Йосип Андрійович винайшов кінетоскоп, що являв собою прототип кінокамери.

Демонстрація зображень на екрані за допомогою апарата Тимченка відбулася у січні 1894 року на

IX з’їзді російських природознавців та лікарів.

На засіданні секції фізики даного з’їзду К. Тімірязєв назвав цю подію «святом науки». Незабаром

про кінематограф, як про справжнє чудо, заговорив увесь світ, а ім’я одного з його

найталановитіших винахідників –