відомо, що в Орлі 11 вересня зарубані: проф. О. В’язигін, проф. Я. Денисов, проф. прот. М.
Стеллецький, ст. голова судової палати А. Крилов, член судової палати С. Різников, П. Ащеулов,
П. Богомолов, генерал Мономахов, П. Трепке, І. Пашовкін, Л. Лукін і Калашникова (уродж.
Хитрово).
Ось що розповідає один з врятованих про ті жахи, які йому довелося пережити.
«Чотири рази мене виводили на розстріл, але я зберігав спокій завдяки тому, що в ці моменти
зосереджено молився. І всякий раз, коли до мене доходила черга, лунала команда: «Ступай назад
до в’язниці».
«За два дні до захоплення Харкова добровольцями, в ніч під неділю нас розбудили:
– Вставайте, швидко! Вас відправлять до Росії».
У Люботині, до нашого потягу підійшов М. Мінаєв, який мешкав на дачі, і запитав:
– Кого ж це везуть?
Ми стояли біля відкритих вікон і хтось відповів з публіки:
– Заручники. Бачите? Жевержєєв, В’язигін, Денисов.
М. Мінаєв похитав головою, розплакався, а потім пішов, дістав десь глек молока і віддав
конвойному:
– Передайте професорові В’язигіну!
– Бери його разом з глеком! – скомандував комісар, і Мінаєв «додали» до нашої партії, а після
приїзду до Сум розстріляли.
Саєнко весь час нам повторював:
– Харків’ян нікого в живих не залишу.
У Сумах наш потяг весь час переїздив з місця на місце. Іноді зупинялися в полі, одного разу біля
якогось лісу, і на кожній такій зупинці тривали розстріли.
Були розстріляні ген. Лось, І. Садовничий. Того ж дня їм натякнули:
– Так вас вечірком?
Перед стратою вони просили мене їх сповідати і, коли я стояв ще на молитві, почалася
перекличка, і їх відвели.
Більшу частину засікли шашками, оскільки, за їх словами, вони «берегли кулі».
– Роздягайся! Нахиляй голову!
На особливе посилене прохання була застрелена, а не зарубана К. В. Акименко.
Зарубаних закопували іноді живими.
– Добийте нас, ми ще живі! Не закопуйте так...
ВІДСЛУЖИЛИ ПАНАХИДУ, з статті В. Бузескула «Пам’яті учня, професора-страждальника»
17 (30) жовтня 1919 р. в Хрестовій церкві харківського Покровського монастиря «була відслужена
урочиста панахида за замученими в Орлі членами церковнопарафіяльних рад в м. Харкові
професорами о. протоієреєм М. Стеллецьким, О. В’язигіним і Я. Денисовим».
