КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Сомов Орест [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

вам,

панам піхотинцям, а знизу того й чекай, що кінь або зав’язне, або посковзнеться і відіб’є форми

твої у в’язкій глині.


СТРАХІТТЯ, з оповідання О. Сомова «Дивний поєдинок»

У диліжансі сиділо нас четверо: молодий французький офіцер з широким пластиром на лівій щоці;

якась низенька, щільна і моторна людина в поношеному рединготі горохового кольору; якийсь п.

Жермансе, статечна людина років сорока п’яти, і я. Низенька людина в рединготі горохового

кольору була найневтомнішим балакуном, що незмінно бажає знайомитися, і відчайдушним

розпитувачем. Ще не встигли ми виїхати за заставу, як він вже встиг оголосити, що їде до Сент-

Міна, де має власну ділянку землі, що він cultivateur proprietarie, що звуть його дю Вів’є, що

приїжджав він до Меси для отримання якогось старого боргу, що у нього є дружина і дві прекрасні

доньки тощо, тощо. Услід за цим почав розпитувати кожного з нас: хто він? куди, навіщо їде?

Я відповідав йому, що я російський мандрівник. Тут посипалися запитання про Росію, про зиму,

яка, на думку цієї доброї людини, ніколи у нас не закінчується; про міста, побудовані на снігових

заметах; про підземні печі, якими росіяни розтоплюють лід в Азовському морі, коли їм потрібно

спускати кораблі на воду; про здатність козаків розводити вогонь зубами: словом, про всі такі

чудасії, якими багато з французів і донині ще прикрашають свої топографічні відомості про Росію.

.Залишивши мене, дю Вів’є звернувся з запитаннями до пана Жермансе, який відповідав йому

коротко й сухо.

– ....Між іншим, про дуелі, – сказав мовчазний пан Жермансе, ніби в хвилинному натхненні. – Чи

не бажаєте, я розповім вам про один дивний поєдинок?


ПУТІВЦІ І МАНІВЦІ, з трактату О.Сомова «Про романтичну поезію»

Новина завжди приваблива і завжди знаходить імітаторів: Жуковський і Пушкін мають їх дуже

багато. Кожне слово, кожен вислів, навіть цілі вірші цих двох поетів ...ловляться молодими

кандидатами Парнасу, які ...думають скрасити ...терни запустілих квітників своїх.

Якби ці імітатори захотіли вникнути і зрозуміти, що Жуковський і Пушкін полонять і захоплюють

нас не одними словами новими, але багатством думок, жвавістю і різноманітністю картин; не

умовними виразами, а особливим мистецтвом; ...що Жуковський, перекладаючи здебільшого

поетів німецьких, мав вірно передавати їх творіння, не змінюючи суті і мети, часто неясної і

віддаленої...

Але ні! Вони уперто прагнуть іти прокладеним путівцем, не думаючи і не бажаючи думати, що він

не для них.


ВАС НЕ ЗАСТАВ, з листа О. Сомова К. Сербіновичу від 1 грудня 1827 р.

Милостивий пане Костянтину Степановичу!

Учора я двічі був у вас, але не мав задоволення знайти вас удома і тому вирішив залишити у вас

статті, мною привезені: недокінчену мною повість чи уривок «Гайдамака» ...і «Думки» різних осіб,

без підпису, в яких з ім’ям лише вірші Пушкіна. Вірші ці, так само як і саму цю статтю, віддавав я

п. фон Фоку, а він представляв їх О. X. Бенкендорфу, для розгляду...


ТЯЖІВ ДО МІСТИКИ, з статті «Сомов Орест Михайлович» на archivsf.narod.ru

Значна частина його творчості присвячена «малоруській бувальщині і небилицям», які

друкувалися за підписом «Порфирій Байський», а також близьких до них повістям, дія яких

відбувається в західних країнах.

У повістях (за своїми розмірами вони більше відповідають оповіданням), що відносяться до цієї

групи, виявляється ставлення Ореста Сомова до всього дивного і містичного. На сторінках його

«небилиць» присутні демонологічні характери узятих з народних вірувань – русалки, чаклуни,

відьми, упирі і ін.


НЕЗАСЛУЖЕНО ЗАБУТИЙ, з розвідки Н. Петруніної «Орест Сомов і його проза»

Літературна доля Ореста Сомова дивовижна. Після півтора десятиліть живої участі в

найрізноманітніших журналах і альманахах свого часу – в непомітній видавничій роботі і в

галасливих журнальних бійках, в створенні літературної теорії російського романтизму і в

дослідах творчого її втілення – цей рано померлий літератор, пішовши з життя, пішов і з пам’яті

своїх літературних друзів і недругів. Можна було б подумати, що його просто забули, як

забувають нічим не примітних людей.

...З роками склалася і зовсім вже дивна картина. Про Сомова неодмінно згадують, коли говорять

про письменників-декабристів ...і про їх альманах «Полярна зірка»...

Сомів увійшов і в історію російської журналістики, і в історію вітчизняного фольклоризму, його