КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Риттих Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

приїжджали на фронт, ...я знав, що всі мислячі громадяни, до

якого б класу вони не належали, були налаштовані проти уряду і скрізь без утруднення кричали,

що так продовжуватися не може. З іншого боку, в розмовах з деякими з міністрів, котрі прибували

до мене на фронт, я помічав їх велику розгубленість і невпевненість в своїх діях. В цьому

відношенні цікава була у мене бесіда з міністром землеробства Ріттіхом, якого я бачив вперше.

Це була людина... розумна й енергійна, розпорядлива. Він мені говорив, що потрапив у міністри

абсолютно для себе несподівано, і цієї посади в жодному випадку не бажав займати; чому його

вибрали в міністри, він зрозуміти не міг, бо з Распутіним жодних стосунків не мав і навіть ніколи

його не бачив, ніякою протекцією не користувався, та й царя особисто знав дуже мало.

Ріттіх припускав, що когось треба було призначити на таке важке місце, відмовитися від посади не

вважав, зважаючи на час, для себе неможливим; робив, що міг, але усвідомлював даремність своїх

зусиль тому, що, отримавши призначення міністром землеробства, він не сумнівався, що не

встигне доїхати до Петербургу, як буде вже замінений без будь-якої причини.

Зрозуміло, що за такої невпевненості і його самого, і його підлеглих та громадських діячів в

надійності його, все що робилися ним, успіху мати не могло; в цей час на міністрів дивилися не

серйозно, а, швидше, з гумористичної точки зору.


РУЙНІВНИК, А НЕ ТВОРЕЦЬ, з оцінки діяльності О. Ріттіха О. Керенським

Цей пан, якого ... в Думі багато хто називає «геніальним», цей перший учень Столипіна свою

школу пройшов на руйнуванні сільськогосподарської громади..., весь його «патріотичний порив»

– це класова змова поміщиків.


РЯТІВНИКОМ ІМПЕРІЇ НЕ СТАВ, з розвідки О. Макаркіна «Без царя в голові»

Загальна непопулярність політики Миколи призвела до того, що міністрів-технократів стали

вважати ставлениками Распутіна – без всяких на те підстав. Крім того, у імператора лише до кінця

1916 року дозріло рішення створити уряд з фахівців. До цього він постійно тасував склад кабінету, яку іноді заповнювали випадкові люди... Із-за «міністерської чехарди» влада на півроку

запізнилася з запровадженням продовольчого розверстування.

В результаті Ріттіху довелося спішно, буквально протягом декількох тижнів, готувати

безпрецедентний для Росії захід. Причому обійшлося без реквізицій: запровадивши норми

обов’язкових постачань, уряд повністю відшкодовував виробникам їх вартість. Ще пару місяців

довелося переконувати селян віддати хліб на потреби фронту і тилу.

Перші результати цієї політики стали виявлятися вже до середини лютого – неймовірно швидко

для такого масштабного заходу. Ще місяць-другий – і Ріттіха увінчали б лаврами рятівника Росії

від голоду... Проте такого терміну історія міністрові не відвела.


НЕВДАЛИЙ ДЕБЮТ, з оцінки діяльності О. Ріттіха газетою «Комерсант» від 20 лютого 1917 р.

Дебют молодого міністра в Державній Думі був, загалом, досить невдалим. Перед обличчям

Державної Думи п. Ріттіх опинився в становищі зовсім не серйозного політичного діяча, а досить

поганого учня не дуже солідної бюрократичної школи.

Тримісячна політика п. Ріттіха не ознаменувалася ніякими перемогами і блискуче довела повну

нездатність його вирішити один з гострих і, мабуть, навіть дивних питань нашого часу – питання

про глибокий антагонізм між містом і селом, що виник на продовольчому грунті.

Місто так і не бачило хліба, а село так і відмовляється годувати міське населення, і, найтрагічніше,

– п. Ріттіх повністю переконався в неможливості дістати з села хліб для міста. Він так і заявив в

Державній Думі: «Запевняю вас, що селянського хліба ви шляхом розрахунку вже не отримаєте».


НАЙТЯМУЩІЩОГО Й ВІДКИНУЛИ, з книги О. Солженіцина «Березень 1917-го»

Олександр Ріттіх, котрий випадав з традицій останніх російських урядів, – відсутніх, безособових, паралічних, ...Ріттіх, весь зосереджений на справі, завжди готовий звітувати і аргументувати,

немов навмисне був посланий долею на останній тиждень російської Державної Думи, аби

показати, чого вартувала вона і чого хотіла. Весь час її критика била у те, що в уряді немає

знаючих діяльних міністрів, – і ось з’явився той, що знає, діяльний, і на найвідповідальнішій

справі, – і ...треба було його відкинути!

...Тут ще, при неповному залі, депутати весь час спішили до буфета, і ніде, окрім буфета,

продовольчого питання не згадували....