Риттих Александр (fb2)




РІТТІХ Олександр Олександрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Державний діяч.

З дворянської родини. Батько, Ріттіх О., – генерал-лейтенант царської армії.

Народився 21 вересня 1868 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 15 червня 1930 р. в м. Лондоні (Великобританія).

Закінчив Олександрівський ліцей (1888).

Працював чиновником земського відділу(1888-1901), чиновником особливих доручень

переселенського відділу (1901-1903) Міністерства внутрішніх справ Росії, чиновником особливих

доручень (1903-1905), директором департаменту державного земельного майна (1905-1912),

помічником головного керуючого землевпорядкуванням і землеробством (1912-1916)

Міністерства фінансів Росії, міністром землеробства (1917), директором Російського банку в

Лондоні (з 1920).

Дійсний статський радник (1906).

Гофмейстер Двору (1913).

Сенатор (1916).

Член російського Товариства в Англії для допомоги голодуючим Росії (1921).

Учасник проведення столипінської реформи; ініціатор залучення військовополонених до

сільськогосподарських робіт.

«Батько» хліборозверстки (1916).

Наш земляк – автор розвідок «Селянське землекористування», «Залежність селян від громади і

світу», «Селянська справа», «Селянський правопорядок».

Боячись арешту, після Лютневої революції переховувався, а після Жовтневої – емігрував до

Лондона (1919).

Серед друзів та близьких знайомих Р. – О. Наумов, С. Вітте, П. Барк, О. Кривошеїн, М. Беляєв, П.

Ігнатьєв, Г. Глінка, М. Покровський, Е. Войновський-Крігер, М. Грудистов, І. Григорович, Д.

Флексер, М. Родзянко та ін.


***

ПРОГОВОРИЛИ,

з політичного кредо О. Ріттіха

Ми свою батьківщину проговорили. Усі – від міністрів до земської акушерки включно.

ВИКОНАННЯ – ОБОВ’ЯЗКОВЕ, з постанови від 29 листопада 1916 р., завізованої О. Ріттіхом

Ст.2 Розверстування встановленої на губернію кількості зернових хлібів і фуражу між окремими

повітами проводиться земською управою за неодмінної участі уповноваженого голови Особливої

Наради з продовольчої справи і належних уповноважених Міністерства землеробства з закупівель

у строк, визначуваний головою Особливої наради.

Ст.6 Розверстування підлягає обов’язковому у встановлені терміни виконанню за

відповідальністю земських управ і відповідних сільських і волосних громад...


НАДХОДЖЕННЯ ХЛІБА ЗБІЛЬШИЛИ, з доповіді О. Ріттіха на засіданні Державної Думи

Росії 14 лютого 1917 р.

Приватна торгівля, звичайно, не чекала затвердження твердих цін, вона стала вже працювати. І

ось, панове, при об’їзді моєму, в січні, я від дуже багатьох земських діячів Поволжжя чув, що

почалося вже підвезення хліба, іноді досить посилене, й приватна торгівля та мукомели стали

купувати зерно, аби завезти його до своїх млинів. Але запроваджені тверді ціни до цього часу

дещо нижчі за ринкові. Наслідки – ...зерно абсолютно зникло з ринку, навіть те, яке було

привезене, – його селяни забрали назад; підвезення на базари, на ринки скоротилося до крайнощів

і незабаром зовсім припинився.

...Стан речей і рівень твердих цін повинні бути такими, аби хліб охоче везли, бо вигадати засоби, щоб його штучно, а тим паче насильницьки витягнути з тих 18000000 господарств, де він

перебуває, мені здається, це завдання дуже важке, а, мабуть, і непосильне.

...Перший захід полягає в розверстуванні. Ідея його зводилася до того, щоб доставку селянського

хліба перевести з простої торгової операції на виконання громадянського обов’язку, обов’язкового

для кожного утримувача хліба.

...Я повинен сказати, що там, де були вже випадки відмови або були недоверстування, зараз же

мене з місць питали, як слід вчиняти: ...чи вдаватися до реквізиції, передбаченої ухвалою

Особливої наради? Я незмінно і усюди відповідав, що з цим потрібно зачекати: може настрій

зміниться...

...Повторюю, за грудень надходження хліба удвічі збільшилося проти середнього надходження за

попередні чотири місяці.


НАДЗВИЧАЙНО ЕНЕРГІЙНИЙ, зі спогадів П. Барка

Новий міністр був незвичайно енергійний, відмінно знав справи свого відомства. ...знав країну

краще за всі інших членів кабінету.


МІНІСТРИ-ГУМОРИСТИ, зі спогадів О. Брусилова

З розмов з багатьма особами, що приїжджали на фронт, ...я знав, що всі мислячі громадяни, до

якого б класу вони не належали, були налаштовані проти уряду і скрізь без утруднення кричали,

що так продовжуватися не може. З іншого боку, в розмовах з деякими з міністрів, котрі прибували

до мене на фронт, я помічав їх велику розгубленість і невпевненість в своїх діях. В цьому

відношенні цікава була у мене бесіда з міністром землеробства Ріттіхом, якого я бачив вперше.

Це була людина... розумна й енергійна, розпорядлива. Він мені говорив, що потрапив у міністри

абсолютно для себе несподівано, і цієї посади в