РАЄВСЬКА-ІВАНОВА Марія Дмитрівна
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художниця. Перша жінка, яка отримала диплом професійного художника на теренах Російської
імперії.
З дворянської родини. Дядько, Данилевський Г., – письменник.
Народилася в 1840 р. в с. Гаврилівці Ізюмського повіту Харківської губернії Російської імперії
(нині – Барвінківський район Харківської області України).
Померла в 1912 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної
області України). Похована в с. Гаврилівка Барвінківського району Харківської області.
Навчалася німецькій мові та літературі у Дрездені (Німеччина), лінгвістики, історії, зоології та
геології – у Міланській академії наук (Італія), слухала лекції у Сорбонні (Франція) та Празі
(Чехія), успішно склала випускні іспити в Петербурзькій академії мистецтв (1868).
Р.-І. – автор полотен «Автопортрет», «Смерть селянина в Малоросії» , «Дівчина біля тину»,
«Циганка Надя», «Пейзаж», «Лука».
Перу нашої землячки належать навчальні посібники «Абетка малювання для сім’ї і школи» (1879
р.), «Прописи елементів орнаменту для технічних шкіл».
У Харкові Р.-І. відкрила першу в Малоросії приватну «Школу малювання та живопису» (1869),
яку очолювала понад четверть віку (її закінчило 885 осіб – архітектори, гравірувальники,
іконописці, ретушери, театральних декоратори, учителі малювання та креслення, художники).
Метод навчання, розроблений Р.-І було офіційно визнано одним з кращих на теренах імперії.
Взимку 1895-1896 рр. Р.-І., остаточно втративши зір, передала школу у розпорядження міста.
Нині пам’ятником на могилі знаної землячки опікується пластовий гурток «Виноградна лоза»,
який функціонує на базі Барвінківського Будинку школяра.
В школі с. Гаврилівка розташований музей легендарної художниці.
Серед друзів та близьких знайомих Р.-І. – Д. Безперчий, О. Бекетов, Ф. Наталі, М. Синякова-
Уречіна, С. Васильківський, К. Пинєєв, М. Ткаченко, І. Якобс, О. Виєзжаєв, М. Беркос, М.
Пьострікова, П. Левченко, М. Уваров, Г. Семирадський, А. Данилевський, П. Мартинович, К.
Первухін, К. Кончаловський та ін.
***
БЕРЕГТИ СКАРБНИЦЮ НАЦІОНАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА,
з творчого кредо М. Раєвської-
Іванової
Малоросія має свої самостійні художні мотиви. Її вишивки, тканини, гончарні вироби
заслуговують на увагу не менш ніж пісні. Зібрані і збережені, вони збільшують скарбницю
національного мистецтва, послужать подальшому розвиткові нашої художньої промисловості.
ОДНОГОЛОСНО, з листа І. Голенищева-Кутузова М. Раєвській-Івановій від 4 січня 1897 р.
Милостива Государиня Марія Дмитрівна! Харківська Міська Дума на своєму засіданні 30 жовтня
1896 р. ухвалила принести Вам, Милостива Государиня, свою глибоку подяку за довіру, надану
міському керівництву в передаванні місту Вашої школи, на яку Ви поклали стільки сил і коштів, і
за ту допомогу, яку Ви надали цим місту в справі розповсюдження художньої освіти.
Міська Дума одноголосно просить Вас прийняти на собі звання Почесної Опікунки Харківської
міської художньо-промислової школи.
ПЕРЕДБАЧИЛА СОЮЗ МИСТЕЦТВА З ВИРОБНИЦТВОМ, з статті «Харківський художній
музей» на who-is-who.com.ua
М. Раєвська-Іванова відчувала необхідність того, що вже запроваджувалось у Європі, – зіткнення
промислового виробництва, яке на той час надзвичайно активно розвивалося, з мистецтвом. Ідея
створення загальнодоступного музейного закладу, який за прикладом європейських художньо-
промислових музеїв міг би сприяти вивченню вітчизняного прикладного мистецтва і
запровадженню кращих його зразків у виробництво, захопила харків’ян.
Назавжди увійшли в історію музейної справи ті, хто, незважаючи на всілякі труднощі й
перешкоди, сприяли створенню у Харкові нового загальнодоступного музею: М. Раєвська-Іванова,
письменник Г. Данилевський, художній критик А. Матушинський, художник-аматор М. Сабо та
ін. Значну підтримку у створенні музею надав харківський міський голова І. Фесенко –
інтелігентна, розумна людина, кандидат фізико-математичного факультету Харківського
університету.
Під тиском музеєтворчих ініціатив харків’ян, які мешкали у Петербурзі, за дорученням уряду в
Академії мистецтв було створено комісію з питань влаштування музеїв у провінціях Російської