КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Павловский Андрей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ПАВЛОВСЬКИЙ Андрій Федорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Математик. Автор першої статті російською мовою, яка популяризувала теорію ймовірностей, на

теренах Російської імперії.

З дворянської родини.

Народився 29 листопада (10 грудня) 1788 р. в с. Таранівці Зміївського повіту Слобідсько-

Української губернії Російської імперії (нині – Зміївський район Харківської області України).

Помер 5 (17) лютого 1857 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив Валківське народне училище (1799), Харківський колегіум (1799-1806), відділення

фізики і математики Харківського університету (1806-1811).

Працював інспектором студентів (1833-1835), викладачем (1811-1837; 1838-1849), ректором (1837-1838) Харківського університету

Член Філотехнічного товариства.

Рада університету обрала А. Павловського своїм почесним членом (1850).

Перу нашого земляка належить книги «Таблиці логарифмів за виданням Каллета зі своїм

«Попередженням», «Про ймовірності» (обидві – 1820), рукописний рухливий каталог з

богослов’я, філософії, правознавства, політики, статистики, географії бібліотеки Харківського

університету (1835).

Був противником пансіонерства, приватних уроків студентів у професорів і т. п. темних явищ

тодішнього університетського побуту.

Студенти нашого земляка обожнювали. В той же час майор корпусу жандармів у секретному

рапорті відзначав, що П. «вживав усіх засобів аби приховувати студентські, часто значні витівки».

Заснована премія для студентів фізико-математичного факультету Харківського університету за

кращий твір з математики ім. А. Павловського (1888).

Серед друзів та близьких знайомих П. – М. Костомаров, Т. Осиповський, М. Байков, М.

Остроградський та ін.


***

МОЯ РАДІСТЬ, з життєвого кредо А. Павловського

Моя радість – математика.

ПОВОДИВСЯ ЧЕСНО Й ДОБРОПОРЯДНО, з атестату А. Павловського про закінчення

Харківського колегіуму

Об’явник цього Слобідсько-Української губернії Зміївського повіту слободи Таранівка

титулярного радника Федора син, Харківського колегіуму студент філософії Андрій Павловський

з 1799 р. перебував у Харківському колегіумі, навчаючись у ньому наукам, які тут викладаються, –

граматиці, синтаксису, поезії, риториці й філософії.

...При даруваннях неабияких і похвальній старанності з чудовим успіхом, при тому впродовж

всього свого перебування в колегіумі поводився чесно й добропорядно; понад те навчався

німецькій мові й математиці.


СТУДЕНТИ ЗА НИМ ЛЕДЬ ВСТИГАЛИ, зі спогадів М. Костомарова

По закінченні курсу гімназії мені, 16 років від роду, доводилося вступати в університет; але тут я

відчув, що слабий у математиці, та й при всьому бажанні не міг бути в ній сильний, коли вчитель

нічого не викладав. Я запросив для своєї підготовки сусіда, який був інженером, що женився в той

час на дочці поміщика в тій же слободі. Мій новий вчитель виявився дуже гарним, і впродовж

трьох місяців, займаючись щодня з ранку до вечора, я встиг вивчити майже весь курс того, що

потрібно було для вступного іспиту до університету. Учитель пройшов зі мною й конічні

перетини, які тоді були потрібні.

У половині серпня 1833 року, зі страхом і тріпотінням, я відправився до Харкова з матір’ю й моїм

учителем; вступний іспит пройшов благополучно. Професор математики Павловський, котрий

відрізнявся, як про нього говорили, великою строгістю й не поблажливістю, пропустив мене, записавши гарний бал. Радість моя була непомірною.

…Ординарний професор А. Ф. Павловський викладав вищі частини математики або, як казали

тоді студенти, аналітику. Це був учень і спадкоємець по кафедрі знаменитого у свій час ученого й

професора Т. Ф. Осиповського, який видав повний курс алгебри й геометрії, і цими книгами

користувалися тоді чи не всі навчальні заклади.

Професор Павловський зумів підтримати честь свого наставника, і хоча він не був відомим

вченими працями, проте залишався великим знавцем своєї справи, цілком відданого науці.

Студенти відгукувалися про нього, як про кращого з числа викладачів фізико-математичного

факультету. Зі спритністю артиста володів Павловський математичними формулами й

обчисленнями й з невловимою швидкістю списував ними то