КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Маклакова (Королева) Лидия [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ставить під

сумнів свої думки, як і Розкольников.

У повісті намічається конфлікт «родового» і «видового». Жанрова специфіка пов’язана з

актуалізацією одного аспекту характерології, «родове» в зв’язку з цим представляється провідним.

У просторово-часовій системі повісті є два рівні: «закритий» подієвий хронотоп

«мікросередовища» й «універсальний» «відкритий» хронотоп ідеального світу, а між ними час-

простір «обриву» в житті і внутрішньому світові героя.

Пірамідов усвідомлює, що він більш не може жити в своєму замкненому маленькому світі (з своєю

смугою), він потребує людей. …Потенційні можливості дозволяють Пірамідову досягти області

духовного ідеалу.

Ідея, суть якої зводиться до «життя, ніби в пустелі серед людей», і прозріння героя створюють

відвертий фінал, коли стан «душевного мороку» змінюється можливістю нового життя. Символіка

фіналу (хворобливе бачення смуги змінилося спогляданням образу Божої Матері) створює ефект

його відвертості при зображенні характеру, котрий досяг вищої точки в своєму духовному

розвитку.

Пірамідов «утримує душу від могили» запереченням догмата «доля людини – страждання».

Аналіз поетики хронотопа повісті Л. Ф. Нелідової «Смуга», виявлення її проблематики і

своєрідності психологізму в зіставленні з поетикою роману Достоєвського «Злочин і покарання»

дають додаткову аргументацію для розгляду питання про існування «школи Достоєвського» в

літературі XIX століття і приналежність Нелідової до неї.


ТУРГЕНЄВ ПРОРОКУВАВ БЛИСКУЧЕ МАЙБУТНЄ, з книги В. Маклакова «Зі спогадів»

Я був в старших класах гімназії, коли батько повторно одружувався. Наша мачуха була дочкою Ф.

Корольова, колишнього директора Петровської академії. Зовсім молодою вона вийшла заміж за

Ломовського, професора вищої математики, за словами тих, хто його знав, виняткової людини за

талантом і знаннями. Дуже скоро він наклав на себе руки. Про причину цього в нашій присутності

не говорили.

Мачуха була іншою людиною, ніж наша сім’я. Була письменницею. Ще …коли ми не знали її, нам

подарували дитячу книгу під псевдонімом Л. Нелідової – «Дівчинка Ліда». Вона нам, дітям, дуже

сподобалася; ми не знали, що нам згодом належить познайомитися з її автором близько.

Її оповідання «Смуга», надруковане у «Віснику Європи» за ініціалами Л. Н., викликало сенсацію.

Тургенєв написав листа Стасюлевичу, захоплюючись оповіданням і запитуючи «хто його автор»;

він пророкував йому блискуче майбуття, відзначаючи, як сприятливу ознаку, те, що тими ж

ініціалами Л. Н. підписував свої перші оповідання Толстой. Стасюлевич мачусі цього листа

переслав, і я сам потім у неї його бачив.

Після такого дебюту вона мріяла стати професійною письменницею. Важко було цьому

покликанню віддаватися цілковито на становищі господині сім’ї, де було 7 чоловік чужих для неї

дітей, зокрема малолітніх. Обидві сторони страждали від ненормальних відносин, які склалися,

хоча заради батька прагнула це приховувати, який, звичайно, все розумів і страждав більше всіх.

Але треба визнати, що мачуха принесла з собою в нашу сім’ю атмосферу вибраного,

письменницького інтелігентного середовища, яким ми широко скористалися. Вона була в ньому

давно своєю людиною і майже всіх знала.

Вплив мачухи позначився і в іншому; вона належала не лише до літературного середовища, але й

до ліберального в ній напряму; цим вона тільки укріпила той загальний крен вліво, який тоді

розповсюджувався в російському поміркованому суспільстві, як протидія реакційній політиці

нового Государя. В юності мачуха була близька і до представників революційних течій, хоча сама

до них не належала; багатьох з них вона знала й дуже цінувала. Її найближчою подругою завжди

була Л. Є. Воронцова, одна з фігуранток «процесу 193». Була дуже дружна з Л. І. Мечниковим,

братом знаменитого фізіолога, який став емігрантом після того, як взяв участь в експедиції

Гарібальді.

…Показувала мені листи до неї Г. І. Успенського, де він її сповіщав про арешт Лопатіна, й

описував, як той відбувся.

Ці знайомства і все це середовище були раніше чужі нашій сім’ї; вони стали доходити до нас через

мачуху тоді, коли я з цим колом вже сам зближувався через університетських товаришів. Так

виникла у нас в будинку нова атмосфера.


ВЕЛИКИЙ ТАЛАНТ КРИХІТНОГО ЗРОСТУ, з замітки Л. Ржевського «Загадкова

кореспондентка Корнія Чуковського»