частинах світу, принаймні, до останнього часу.
Друга – це темп зростання продуктивності праці, тобто випуску продукції на одиницю усіх
витрат...
Третя – високий темп структурного перетворення економіки. Головні аспекти структурних змін
охоплюють зрушення від сільського господарства у бік несільськогосподарських галузей й,
починаючи з недавнього часу, – від промисловості до сфери послуг...
Четверта характеристика – дуже близькі надзвичайно важливі структури суспільства та його
ідеологія також швидко змінювалися. Урбанізація й секуляризація легко спадають на думку як
компоненти, що їх соціологи називають процесом модернізації.
П’ята – економічно розвинуті країни через зрослі можливості техніки, особливо на транспорті та у
зв’язку (як мирних, так воєнних), мають тенденцію поширюватися на іншу частину світу,
створюючи в такий спосіб один світ у тому розумінні, в якому це не було істинним жодної
минулої епохи.
Шоста – поширення сучасного економічного зростання, незважаючи на його часткові результати у
світовому масштабі, є обмеженим тому, що економічні показники в країнах, у яких проживає три
чверті населення земної кулі, усе ще далекі від мінімальних рівнів, досяжних за потенціалу
сучасної техніки.
Це коротке резюме шести кількісних характеристик сучасного економічного зростання, що
стосуються сукупних темпів розвитку, два з яких стосуються структурного перетворення, а два –
міжнародного поширення, підтверджує робочу гіпотезу, що сучасне економічне зростання означає
особливу економічну епоху. Якщо темпи сукупного зростання й швидкість структурного
перетворення в економічних, інституційних і, можливо, навіть в ідеологічних засадах
НАСТІЛЬКИ вищі, ніж у минулому, що являють собою революційне прискорення, і якщо різні
регіони світу вперше в історії так тісно взаємозалежні, як коли б вони були одним цілим, деяке
нове головне джерело зростання, деяке нове епохальне нововведення мало породити їх зовсім
різні моделі.
ПРОЛИВ НОВЕ СВІТЛО, з виступу Б. Уліна при врученні Нобелівської премії С. Кузнецеві
Кузнець постійно орієнтував себе на те, щоб дати кількісне визначення економічних величин, які
відносяться, швидше за все, до з’ясування процесів соціальних змін.
Він оперував справді величезним статистичним матеріалом, який піддавався настільки глибокому
і ретельному аналізу, що цей матеріал іскрився думкою і проливав абсолютно нове світло на
проблему економічного зростання.
ПЕРШИМ ВИЗНАЧИВ РОЛЬ «ЛЮДСЬКОГО» КАПІТАЛУ, з розвідки А. Анікіна «Саймон
Кузнець – батько економічної статистики»
Вчений розробив методи визначення національного доходу (обсяг вироблених товарів і послуг)
Сполучених Штатів. Перший звіт Кузнеця щодо національного доходу США був опублікований
міністерством торгівлі в 1934 році. Потім пішла серія публікацій з проблем національного доходу,
його структури, з питань формування капіталу.
Внесок Кузнеця у створення методів підрахунку національного доходу заснований на концепції
взаємозалежності між обчисленим річним обсягом випуску продукції і визначеним рівнем
добробуту, що відповідає цьому обсягу. Вченим було внесено ясність в основні уявлення щодо
валового і чистого продукту країни, а також розроблено методи їхнього підрахунку. Бездоганна
логіка, сміливі судження і ретельна перевірка усіх даних дозволили побудувати чітку і послідовну
картину виробництва і доходу. Застосовуючи «подвійний підрахунок» національного доходу, С.
Кузнець вимірював національний доход із двох позицій. Спочатку він обчислював такий показник,
як сукупний попит, по Кейнсу (сума витрат на споживчі товари і послуги, інвестиції і державні
витрати). Потім він обчислював показник загального доходу з боку пропозиції: сума заробітної
плати, прибутку і ренти. Таким чином, його метод підрахунку національного доходу наповнив
емпіричним змістом кейнсіанське визначення політичних проблем.
…У своїй останній великій роботі «Зростання і структурні зміни», що вийшла в світ в 1979 році,
Кузнець розглядав розвиток Тайваню і зробив висновок, що швидке зростання (10% на рік)
означає тривалий руйнівний процес, який призводить до структурних зрушень в економіці і
супутніх
