Заповідаю моїм батькам узяти його до себе на виховання до повної його незалежності, а у разі
смерті батьків, прошу віддати його, так само до повної незалежності, сестрі моїй Марії Андріївні
Бекетовій.
Дружина штабс-капітана гвардії Франца Феліксовича Кублицького-Піоттух,
Олександра Андріївна Кублицька-Піоттух.
Шахматове 1894 року 29-го липня.
СТАВАТИ НА ПЕРЕШКОДІ НЕ БУДУ, офіціальний дозвіл О. Кублицької-Піоттух на
одруження сина від 23 травня 1903 р.
Цим засвідчую, що проти одруження сина мого від першого чоловіка, студента Імператорського
С.-Петербурзького університету Олександра Олександровича Блока з Любов’ю Дмитрівною
Менделєєвою з мого боку перешкод не буде.
Дружина полковника лейб-гвардії гренадерського полку
Олександра Кублицька-Піоттух.
23 травня 1903 р. С.-Петербург.
УСЕ БЕКЕТІВСЬКЕ ЇЙ НЕПРИЄМНЕ, з листа М. Бекетової В. Пясту від 17 червня 1935 р.
Ленінград
Дорогий Володимире Олексійовичу, нарешті я зібралася Вам написати: то чекала якихось новин, то хворіла.
Щодо Люб. Дм.* багато чого сказати не можу. Вона так само віддана класичному балету і про
нього пише, здається, підручник. Зі мною вона далека, ставиться до мене на зразок того, як
ставилася до Олександри Андріївни.**
Вона зі мною зовсім розмовляти не хоче: все бекетівське їй неприємне. Нічого передавати їй не
буду: за наших відносин це неможливо. Пояснювати цього я не буду: важко і довго.
* Блок Любов Дмитрівна – дружина О. Блока.
** Кублицька-Піоттух О. А. – мати О. Блока.
ПРАВИЛА СИНОВУ ПОЕЗІЮ, з розвідки Є. Беня «За рядками автографів»
7 серпня 1988 року на традиційному Дню пам’яті О. Блока в Шахматовому Є. Д. Якушкін передав
автографи з своїх домашніх зібрань Радянському фонду культури для підмосковного Історико-
літературного музею-заповідника поета.
Оригінали творів, щоденникових нотаток, листів Блока складають «золоте ядро» його фондів в
Рукописному відділі Пушкінського будинку АН СРСР і в ЦДАЛІ. Немало автографів поета
зберігаються в інших державних сховищах Москви й Ленінграда. А ось в домашніх архівних
зібрання їх можна зустріти не так вже й часто. Документи, опубліковані Є. Д. Якушкіним, окремими штрихами поповнюють наше знання біографії поета і його рідних.
…Про те, що саме поетичні ідеали матері визначили юнацькі читацькі смаки Блока, говорилося й
писалося неодноразово і самим поетом в автобіографії, і мемуаристами, і біографами. Досить
порівняти список віршів в зошитах Блока «Моя декламація» і альбомах О. А. Кублицкої-Піоттух, щоб виявити ряд значних збігів.
…Перш ніж відіслати вірші «Коли ти загнаний і забитий» в альманах, Блок переправив його для
прочитання своїй матері, О. А. Кублицькій-Піоттух, про що нам сьогодні може розповісти напис
на конверті, в який колись був вкладений цей автограф, що має деякі розбіжності з остаточним
текстом кінцівки «Відплати». Замість: «І обтяжує вії паморозь» – «І сріблить вії паморозь»; Замість: «І в цю незрівнянну мить» – «І в цю незабутню мить».
ЇЇ ЗАПИСИ – НАЙІНФОРМАТИВНІШІ, з дослідження Д. Магомедової «Сімейні альбоми
Бекетових»
Альбоми О. А. Кублицької-Піоттух значно об’ємніші та інформативніші. У першому альбомі
(1885-1888), заповненому тільки рукою власниці, містяться записи віршів О. Пушкіна, А. Фета, Ап. Григор’єва, Я. Полонського, М. Щербини, А. Голенищева-Кутузова, В. Красова, І.
Клюшникова, низка перекладів М. Михайлова...
У другому альбомі (1904-1913) найбільшу цінність являють три автографи Блока…
Декілька віршів Блока вписані в альбом рукою матері – «Занурювався я в море конюшини» (1903),
«Я шукав блакитний шлях» (1902), «З кришталевого туману» (1909), «Ти свята, але я тобі не вірю»
(1902), «Реве ураган» (1912), «Наближається звук» (1912), «Без слова думка, хвилювання без
назви» (1911). Думається, що і ці списки заслуговують уваги коментаторів як свідоцтво особливої
уваги найближчої Блоку людини до тих або інших віршів, проте й про них до цих пір не сказано ні
слова.
…Крім вже звичних поетичних імен, в цьому альбомі з’являються імена так званих «нових» поетів
– М. Мінського, К. Фофанова, З. Гіппіус, а також вірш Ш. Бодлера «Гімн» мовою оригіналу. Крім
того, в альбомі зустрічаються виписані Олександрою Андріївною окремі віршовані цитати, іноді з
позначенням автора (П. Соловйов, Фет), іноді – без підпису, хоча майже всі вони піддаються
атрибуції.
Якщо розглядати ці альбоми як