кашель і слабкість. Він, проживши в товариша свого близько трьох тижнів, просив відпустити в
улюблену ним Україну, де він жив до того і бажав померти. Друг просив залишитися в нього, зиму
провести і вік свій скінчити згодом у нього в будинку. Проте він сказав, що дух велить йому
неодмінно їхати.
…1794 року, серпня 26 числа, відправився він у дорогу з села Хотетова в Україну.
…Прибувши в Курськ, зупинився він у тамтешнього архімандрита Амбросія, людини
благочестивої. Перечекавши … безперервні дощі, відправився далі, але не туди, куди збирався.
Наприкінці шляху свого відчув спонукання їхати в те ж місце, звідкіля вирушав до товариша...
Слобода Іванівка поміщика Ковалевського було тим місцем, де трохи він колись жив і куди
повернувся закінчувати своє життя.
Поміщик, бачачи його крайню знемогу, запропонував деякі обряди для приготування до смерті.
Він…помер жовтня 29 числа, вранці, 1794 року. Перед кончиною заповідав поховати його на
піднесеному місці біля гаю і гумна і на камені написати: «Світ ловив мене, але не спіймав».
…Друг його написав це на пам’ять чеснот його, на подяку серцю його, на честь батьківщини, на
славу Бога.
ДОКУМЕНТ ЖИТТЯ, з книги «Г. Сковорода. Повне зібрання творів»
Життєпис у багатьох відношеннях являє собою важливу філософсько-літературну пам’ятку кінця
XVIII ст. Але передусім це документ про життя і діяльність Сковороди, складений людиною, яка
була духовно близькою йому, хоча й не в усьому поділяла його переконання. На основі особистих
бесід та спостережень, листів, відомостей, одержаних від знайомих, та самих творів Сковороди
Ковалинський прагнув відтворити його духовний портрет, зафіксувати і пояснити найвизначніші
його кроки та переживання, що їх супроводили.
Як показали пізніші дослідження, деякі факти у біографії потребують уточнення, окремі –
спростування, наприклад, думка про високу оцінку Сковородою діяльності Катерини II або
повідомлення про виконання Сковородою обряду приготування до смерті. Але в основному образ
Сковороди відтворено цікаво і з любов’ю.
Про багато які факти з житгя і творчості Сковороди ми ніколи не дізналися б, коли б М.
Ковалинський не написав цієї біографії, яка надовго визначила ставлення до філософа.
«Жизнь Григорія Сковороды» цікава і як джерело вивчення філософських поглядів М.
Ковалинського – людини, обдарованої та ерудованої в галузі філософії. Як людина, що жила
захопленнями своєї епохи та свого соціального середовища, М. Ковалинський осмислює спосіб
життя і філософські погляди Сковороди крізь призму власних ідейних переконань та матеріальних
інтересів.
НАПИСАВ ІКОНУ, з дослідження С. Гукасова «Думки про Г. С. Сковороду»
Михайло Ковалинський, створюючи біографію Сковороди, писав ікону, а не реалістичну
біографію, у відповідності до валсних уявлень про життя мудреця. Залишаючись учнем Г. С.
Сковороди, він, природно, перебував під впливом ідей останнього.
