Шарет (Черток) Моше (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


ШАРЕТ (ЧЕРТОК) Моше


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: ізраїльський.

Державний діяч, публіцист, перекладач. Перший міністр закордонних справ (1948-1956), другий

прем’єр-міністр Ізраїлю (1954-1955).

З міщанської родини. Батько, Черток Я., – директор майстерні і крамниці канцтоварів, літератор,

сіоніст.

Народився 16 жовтня 1894 р. в м. Херсоні Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 7 липня 1965 р. в м. Єрусалимі (Ізраїль).

Навчався в Херсонській і Герцлійській гімназіях, на юридичному факультеті Стамбульського

університету, закінчив Лондонську школу економічних і політичних наук (1920-1925).

Був секретарем Сіоністської комісії (1919), кореспондентом газети «Давар» (1925-1929),

редактором щотижневого англомовного додатку до газети «Давар» (1929-1931), секретарем (1931-

1933), керівником (1933-1948) політичного відділу Єврейської агенції, міністром закордонних

справ Ізраїлю (1948-1956), керівником Єврейської агенції «Сохнут»(1956-1960), директором

видавництва «Ам овед» (1960-1961), головою Міжнародного Сіоністського Руху (1961-1965).

Друкувався в газеті «Давар».

Ш. – автор книг «З поневірянь Азією» (1957), «Напередодні нації» (1958), «Зошит поетичних

перекладів» (1965), «Промови про сіонізм» (1966), «Світильники, що згасли» (1969), «Політичний

щоденник» (1968–1979).

Перекладав з німецької, французької, англійської, російської мов.

Ізраїльську купюру в 20 шекелів прикрашає портрет нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих Ш. – Б. Кацнельсон, Х. Ласкі, З. Аран, Х. Арлозоров, Ш.

Ельяшів Г. Меїр, З. Шазар та ін.


***

КЕРУВАТИ ЦІЄЮ КРАЇНОЮ БЕЗ БРЕХНІ І АВАНТЮРИЗМУ – НЕМОЖЛИВО

, з

політичного кредо М. Шарета

Не мені керувати цією державою. Це, очевидно, неможливо без авантюризму і брехні – двох

якостей, які мені ненависні.


НА ОДИН ЩАБЕЛЬ З УБИВЦЯМИ, з щоденника М. Шарета

Якщо ми відповімо на кривавий теракт тим же, це нівелює жахливе враження, яке він викличе у

міжнародної спільноти, і поставить нас на один щабель з убивцями. Краще нам скористатися

інцидентом у Маале-Акравім як інструментом політичної атаки на великі світові держави,

переконати їх в необхідності чинити тиск на Йорданію і примусити її утримуватися від подібних

дій надалі.


ЗЛОЯКІСНИЙ І АМОРАЛЬНИЙ, з оцінки М. Шаретом діяльності Ш. Переса

Я повністю і абсолютно відкидаю Шимона Переса і вважаю його сходження до вершин влади

злоякісним і аморальним явищем. Я розірву на собі одяг на знак трауру за державою Ізраїль того

дня, коли побачу його в якості міністра в ізраїльському уряді.


БЕЗ БЕН-ГУРІОНА СВІТ БУВ БИ НУДНІШИМ, з листа М. Шарета З. Арану в 1955 р.

Чи не справді, ми обидва ситі по горло Бен-Гуріоном? Але все таки світ був би набагато нуднішим

без цієї людини, над загадкою якої ми не перестаємо роздумувати, намагаючись зрозуміти шляхи,

якими крокувала його думка.


ВАШУ ДЕРЖАВУ ВИЗНАЄМО, з телеграми В. Молотова М. Шарету від 15 травня 1948 р.

Підтверджую отримання вашої телеграми, в якій ви ставите до відома уряд СРСР про...

проголошення створення незалежної Держави Ізраїль... Цим повідомляю, що уряд СРСР ухвалив

рішення офіційно визнати Державу Ізраїль і його тимчасовий уряд.

Уряд СРСР висловлює надію, що проголошення єврейським народом суверенної, незалежної

держави послужить справі зміцнення миру і безпеки в Палестині і на Близькому Сході, і

висловлює упевненість, що між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Державою Ізраїль

складуться дружні відносини.


НАДОВГО ЗАМКНУЛИ В КІМНАТІ, з статті С. Динкевича «Ізраїль сьогодні»

На день до голосування 12 травня 1948 року з Штатів повернувся Моше Шарет – дуже близька

Бен-Гуріону людина. Він запекло відговорював останнього від проголошення держави,

стверджуючи, що всі зустрічі в Америці переконали його – це передчасний і помилковий крок.

Посилався на держсекретаря США Маршалла, який тоді заявив президентові Трумену: «Пане

президент, якщо в ООН Ви підтримаєте утворення держави Ізраїль, я не зможу підтримати Вас на

наступних виборах».

12 травня 1948 року Бен-Гуріон замкнув Моше Шарета в кімнату, і не випускав його до тих пір,

доки той не присягнувся йому особисто (вони були близькими друзями), що ні слова не розповість

решті членів Народної ради про позицію США. Шарет стримав своє слово. Голосування

закінчилося перемогою Бен-Гуріона: 6 – «за», 4 – «проти».

Не сумніваюся, якби Моше Шарет не дотримав слова, результати були б іншими.


ЗУСИЛЛЯ ВИЯВИЛИСЯ МАРНИМИ, з статті К. Ієрухама «Завжди в строю»

Ядін вважав, що, якщо їм вдасться схилити на свій бік міністра закордонних справ Моше Шарета,

то вдасться вплинути і на Бен-Гуріона. Вони розбудили Моше Шарета. Ігал Аллон повідомив

його про розташування наших сил і сил єгиптян і наполягав на санкціонуванні продовження

наступу. Шарет теж вважав рішення про відступ невчасним, однак він і Бен-Гуріон мали

зобов’язання перед урядами США і Англії.

Моше Шарет стверджував, що узяття Ель-Аріша йтиме врозріз із зобов’язаннями, які він і Бен-

Гуріон узяли на себе, і поцікавився, чи не можна досягти тієї ж мети іншим шляхом. Аллон

відповів, що є й інший план, проте він менш надійний.

...Моше Шарет сказав, що він згоден з цим планом. Він зв’язався з Бен-Гуріоном, передав йому

деталі плану і просив його згоди. Але його зусилля виявилися безплідними і наказ негайно

відступити залишився в силі.


БЕЗ ІММІГРАНТІВ З СРСР ІЗРАЇЛЮ НЕ ВИЖИТИ, з дослідження Г. Морделя «40 років ні

миру, ні війни»

Академік Іван Майський, з 1932 по 1943 рік посол СРСР у Великобританії, пізніше – заступник

наркома закордонних справ, дорогою з Лондона до Москви в серпні 1943-го приземлився в Лоді і

зустрічався з Моше Шаретом, Іцхаком Бен-Цві, Голдою Мєїр і іншими керівниками єврейського

ішува. У Москві він склав меморандум для Молотова: «Це все дуже приємні люди, які закінчили

реальні училища або гімназії, ми розмовляли класичною російською літературною мовою, але

думають вони по-англійськи з американським прононсом». І радив не покладатися на готовність

сіоністів стати союзниками СРСР.

...Радянський Союз став першою державою в світі, яка визнав Ізраїль де-факто і де-юре, – і

першою, що порвала з нашою країною дипломатичні стосунки.

Андрій Вишинський був заступником Молотова, коли зустрівся з Шаретом в Парижі 10 жовтня

1948 року. Він розпитував, чи вдається Державі Ізраїль імміграція євреїв, і як складаються справи

з його військовими силами.

Удруге Вишинський розмовляв з Шаретом 12 грудня 1948 року, також в Парижі, на Асамблеї

ООН. Шарет сказав, що хоче торкнутися питання поза рамками дипломатії, а саме репатріації

євреїв: «Ті 700 тисяч, які живуть в Ізраїлі, не прибули відразу. Пану міністру, безумовно, відомо,

що основне ядро сіоністів склалося в Росії. Без поповнення кадрів Ізраїль не зможе існувати».

У звіті Шарета записано: «Вишинський сказав: «Тут, в Парижі, ми отримали значну перемогу –

провалили ...першу англо-американську резолюцію з Палестини. Значення Франції рівне нулю».


ГОЛУБ СЕРЕД ЯСТРУБІВ, з нарису Е. Ганора «Моше Шарет: не мені керувати цією державою»

26 січня 1954 року Шарет, отримавши схвалення кнесету, вступив на посаду голови уряду. В

історії країни він залишився найнедовгочаснішим прем’єром, пробувши на цій посаді всього рік і

три місяці.

У першому уряді єврейської держави Моше Шарет зайняв пост міністра закордонних справ, йому

ж належить заслуга формування цього відомства. Найкрупнішим його успіхом в ті роки було

досягнення угоди про припинення вогню між Державою Ізраїль і сусідніми арабськими країнами, яке в 1949 році призвело до офіційного закінчення Війни за Незалежність.

...1963 рік. Бен-Гуріон вирішує піти у відставку, і Шарет займає його місце. Практично відразу

терористи здійснюють в районі Маале-Акравім напад на автобус і вбивають 11 чоловік.

Ізраїльська громадськість приголомшена і вимагає відплати. Проте Моше Шарет, який завжди був

супротивником принципу «око за око, зуб за зуб» у взаєминах з арабами, відповідної санкції

службам безпеки не дав. Він щиро вірив, що компроміс і мирний діалог ефективніші за помсту.

Слід зазначити, що Шарет залишався вірний такій позиції впродовж своєї роботи як глава МЗС.

Не зрадив він їй і на посту голови уряду. Про непротивлення злу насильством він говорив всім і

завжди, використовуючи будь-яку оказію, будь-який форум, за що викликав неприйняття з боку

керівництва служб безпеки...

Моше Шарет, безумовно, був неординарною особою і відданим сином свого народу, однак його

лідерські якості не можна назвати видатними. До того ж він не мав того, що сьогодні прийнято

називати харизмою, і залишався блідою тінню свого попередника Давида Бен-Гуріона, у якого цієї

самої харизми було, – хоч відбавляй.

До того ж Старий, як називали Бен-Гуріона, умів тримати своє «господарство» в їжакових

рукавицях, його незмінно поважали навіть найзапекліші політичні супротивники і боялися

підлеглі. Шарет же практично не мав ніякого впливу на членів кабінету і депутатів кнесету і, отже,

був позбавлений головного інструменту управління і контролю.


НЕ ЛИШЕ ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ, з кореспонденції А. Монро «Відомі люди на ізраїльських

грошових знаках»

Головне досягнення Моше Шарета – розвиток стратегії і тактики ізраїльської дипломатії. Він

присвятив 25 років свого життя, виховавши плеяду професійних ізраїльських фахівців. Шарет був

не лише політичним діячем, але й тонким перекладачем поезії і прекрасним оратором. Одна з його

книг, що вийшла вже в наші дні, – переклади російської поезії на іврит.

...Нові ізраїльські банкноти випуску 1998 р. мають вертикальне розташування. Вони виконані за

допомогою комп’ютерної технології, і, якщо скористатися збільшувальним склом, можна

розгледіти, що портрет складається з двох букв єврейського алфавіту, який безліч разів

повторюються, є ініціалами Моше Шарета.

Портрет поміщений на тлі церемонії першого підйому ізраїльського прапора перед будівлею ООН.

Надрукований зліва від портрета текст – витяг з промови, виголошеної Моше Шаретом перед

будівлею ООН 12 травня 1949 р.

На оборотній стороні банкноти в20 шекелів в її нижній частині показані добровольці, що

вступають в Єврейську бригаду. На тлі цього зображення наведено текст виступу Моше Шарета

по радіо в травні 1944 р. після його відвідин Єврейської бригади, котра билася в Італії.

У верхній частині зображена башта одного з єврейських поселень періоду 1936-1939 рр. Моше

Шарет вніс вагомий внесок до утворення цих поселень.