ФАЛЬЦ-ФЕЙН Едуард Олександрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Меценат, журналіст, спортсмен, громадський діяч. Фундатор Олімпійського комітету
Ліхтенштейна (1934).
З поміщицької родини. Дядько Фальц-Фейн Ф., – засновник заповідника «Асканія-Нова».
Народився 14 вересня 1912 р. в маєтку Гаврилівці Херсонської губернії Російської імперії (нині –
Каланчацький район Херсонської області України).
Закінчив агрономічний факультет Сорбоннського університету (1934).
Працював спеціальним кореспондентом французької спортивної газети «LÀuto» (1934-1939).
Кавалер українського «Знака Президента», російських орденів Дружби народів і преподобного
Сергія Радонезького.
Активний учасник міжнародного Олімпійського руху.
Чемпіон Франції з велосипедного спорту.
Засновник міжнародного фонду «Асканія-Нова – Фальц-Фейн» (1992). Свою віллу в м. Вадук
(Ліхтенштейн) Ф.-Ф. назвав «Асканія-Нова»
Лауреат міжнародної премії «Кришталевий глобус».
Під час революції батьки емігрували до французького м. Ніцца (1917).
Ф.-Ф. – громадянин Ліхтенштейну (1936).
Багато років впродовж наш земляк займається поверненням на батьківщину мистецьких
цінностей. Найперші його пожертвування були для України, чому передували дві його перемови в
Українському фонді культури. Це бібліотека Дягілєва і Лифаря, придбана меценатом на аукціоні
«Sotheby’s» (перебуває у фондах Академії наук України); парадний портрет князя Потьомкіна
кисті Левицького, знайдений в антикварному магазині в Нью-Йорку (експонується у
Воронцовському палаці в Алупці); перський килим ручної роботи, подарований іранським шахом
імператорові Миколі II в 1913 році з нагоди 300-річчя династії Романових (експонується в
Лівадійському палаці).
Державному архіву Херсонської області передані матеріали родинного архіву Фальц-Фейнів (14
книг і понад 6 тисяч документів), які охоплюють період з 1829 року до початку ХХІ ст. Низка
матеріалів і культурних цінностей перейшла заповіднику «Асканія-Нова» (2005).
Власним коштом Ф.-Ф. будує на Херсонщині церкви, реставрує і реконструює старі будівлі,
оновлює експозицію музею, поповнюючи її цінними експонатами.
Він допоміг повернути в Україну і Росію прах Шаляпіна, картини Айвазовського, Коровіна,
Рєпіна, Ларіонова, Бенуа, фінансує пошуки Бурштинової кімнати й архівів Достоєвського.
До того ж, він передав до низки російських музеїв і бібліотек понад 100 предметів живопису й
графіки, безліч історичних документів, рідкісних видань. Так, придбавши архів Георга Штайна, Ф.-Ф. передав його у дарунок м. Калінінград (РФ).
Багато меценат зробив для повернення в Росію «Архіву Соколова» (слідча справа про вбивство
імператора Миколи II і його родини).
Впродовж життя барон неодноразово намагався приїхати на батьківщину, проте «класова
ненависть» не дозволяла комуністам видати візу білоемігрантові.
Про нашого земляка Ю. Семенов зняв телефільм «Аукціон» (??), а студія «Панорама» –
документальний фільм «Барон Едуард Фальц-Фейн: російські монологи» (1989).
Письменниця Н. Данилевич випустила книгу «Барон Фальц-Фейн. Життя російського
аристократа».
Нагороджений російським орденом Пошани (2002).
Серед друзів та близьких знайомих Ф.-Ф. – Ж. Сіменон, М. Шагал, С. Лифар, Б. Патон, Ф.
Шаляпін-молодший, М. Єпанчин, Г. Штайн, С. Рахманінов, Н. Котіс-Бенет, Н. Данилевич, Е. фон
Фрінкль, С. Павлов, Д. Олдрідж та ін.
***
НЕ ВСІ ДОМА – НЕ У МЕНЕ,
з життєвого кредо
Е. Фальц-Фейна
Мене лають інші емігранти. «Як же так – вбили твою родину, забрали майно, втратив підданство, а ти ще йдеш і допомагаєш їм? У тебе не всі вдома!».
А я говорю, що я правильно вчиняю, відвідуючи батьківщину.
МАЮ НАМІР ПРОДОВЖУВАТИ ПОШУК СКАРБІВ КУЛЬТУРИ, з заяви Е. Фальц-Фейна
для преси
Публікація повісті Ю. Семенова про пошуки Бурштинової кімнати, російських картин, ікон, книг, архівів, скульптур піднімає важливе питання збереження нашої великої культурної спадщини.
Хочу …повідомити, що я безоплатно відправив у дарунок Академії наук України колекцію
російських книг із всесвітньо відомої бібліотеки Дягілєва, яку мені вдалося врятувати, купивши її
за 100000 доларів на аукціоні в Монте-Карло.
Я й надалі маю намір продовжувати пошук культурних скарбів, сподіваючись, що частина з