Відбуваючи міру кримінального покарання при Середньо-Бєльському табпункті Дальтабору
НКВС і виконуючи обов’язки коменданта зони засуджених за статтею 58, 59 КК РРФСР з моменту
створення останньою, тобто з червня місяця 1937 року, мені доводиться спостерігати за табірним
населенням і бачити, що відбувається в середовищі ув’язнених.
Виходячи з цього, я прийшов до такого висновку, що всі ув’язнені вказаної вище зони,
змикаючись між собою на ґрунті єдності переконань, об’єдналися. Персонально до
контрреволюційної групи входять наступні особи: Гагалюк, Панкєєв – колишній архієрей,
Богоявленський, Георгієвський, Вільгельмський, Красновський та ін. Керівну спрямовуючу роль в
цьому контрреволюційному угрупуванні грають Гагалюк і Панкєєв... Контрреволюційна
діяльність вказаного угрупування проявляється в тому, що вони, будучи майже всі віднесено до
групи інвалідів.. дезорганізовують виробництво. Окрім цього... відкрито збираються групами в
наметі і виконують релігійні обряди, співають молитов...
Такі ув’язнені з колишніх представників Православної Церкви, як Гагалюк і Панкєєв, ведуть
велике листування із зовнішнім світом і дуже часто одержують з різних міст Радянського Союзу
великі посилки, якими діляться з рештою священнослужителів...
СПІТКНУВШИСЬ, РОЗКАЯВСЯ, з «Житія святого Антонія»
У червні 1923 року обновленський «митрополит» Євдоким (Мещерський) викликав його до себе і
сказав: «Наступного дня буде твоя хіротонія».
Ігумен Антоній розгубився, поступився натиску Євдокима і був хіротонований обновленськими
архієреями в єпископа Херсонського, вікарія Одеської єпархії на кафедру, яку займав в цей час
його друг, православний єпископ Онуфрій (Гагалюк).
Обновленським єпископом він був близько року.
У 1924 році він розкаявся, і 27 серпня Патріарх Тихон з сонмом православних святителів
хіротонував його в єпископа Маріупольського, вікарія Єлизаветградської єпархії.
