козацький» тип характеру.
Культура нації витворюється протягом дуже довгого часу; починаючи з прообразів етнічної
міфології і закінчуючи сучасною поетичною творчістю. Світовідчуття прадавніх українців
органічно увійшло в ментальність їхніх нащадків. Національні образи світу (часто підсвідомі),
стереотипи поведінки, психічні реакції або оцінки певних подій чи осіб завжди є відображенням
етнічної ментальності, тобто того, що можна назвати «духом народу». Космополітична ж
культура, яку донедавна називали інтернаціональною, денаціоналізує особистість, позбавляє її
почуття патріотизму і тому шкідлива для нації.
Національні відмінності – це перш за все відмінності в психології мислення, яка відображається
насамперед у мові, а також у розумовій творчості, що випливає з ментальності етносу. На думку
Дмитра Овсянико-Куликовського, яскравість національних рис прямо пропорційна рівню
інтелектуальної обдарованості, а отже, «геній завжди в психологічному смислі глибоко
національний». Окремі ж суб’єкти, «що стоять у розумовому відношенні нижче середнього рівня,
тим більше слабоумні, а також ідіоти позбавлені національних ознак».
Отже, національний характер найповніше відображається саме в культурі, в інтелекті нації. Але не
слід забувати, що будь-які узагальнюючі характеристики етносу завжди будуть відносними у
порівнянні з іншим етносом.
...Оскільки в мові відображається національна психологія мислення, то в таємниці національної
душі ми можемо проникнути тільки через її мову.
Висловлюючи певну думку, людина користується словами несвідомо, концентруючи увагу тільки
на змісті самої думки. Тобто «автоматичність» користування мовою має бути звичкою, як,
скажімо, ходьба, жестикуляція, міміка тощо. На думку Дмитра Овсянико-Куликовського, все, що
функціонує в несвідомій сфері, економить нашу енергію. Отже, мова і національність, які діють
несвідомо, автоматично, виступають як особлива форма збереження і накопичення психічної
енергії нації.
Думка людини, висловлена рідною мовою, виявляється логічнішою, глибшою, ніж її
висловлювання з допомогою словника і форм чужої мови.
ІДЕОЛОГІЧНІ НАДБУДОВИ – СУБ’ЄКТИВНА РІЧ, з розвідки Л. Якобсона «Овсянико-
Куликовський Дмитро Миколайович»
Молодому О.-К. було властиве захоплення соціалістичними ідеями – в 1877 в Женеві
конспіративно, без посилання на автора, була видана його брошура «Нотатки південноросійського
соціаліста». Обертаючись в середовищі осіб, котрі боролися за відродження України («Громада»),
потім в середовищі емігрантів (Драгоманова, Лопатіна, Чайковського й ін.), а в
передреволюційний період – в лівокадетських, а іноді й легально марксистських колах, Овсянико-
Куликовський ніколи не був активним учасником тієї чи іншої сили.
…До другої половини 80-х рр. в О.-К. не залишилося й сліду від тієї опозиційної настроєності, яка
робила його ворогом метафізики і так званого «мистецтва для мистецтва». Подібного роду
«нігілізм» став йому здаватися не більш як «догматичним», а то й просто «обивательським»
мисленням...
Захоплення ж народницькими й соціалістичними ідеями і навіть культом «науки», котрий так
полонив його, і, зокрема, соціології у дусі строгого позитивізму уявлялося йому захопленням
«шаблонними ідеями», «істинами», прийнятими на віру. «Зачарований» метафізичними ідеями
«Нескінченного» та «Вічного», культом особи і «внутрішньої свободи» в еклектичному з’єднанні з
дарвінівською теорією еволюції, О.-К. став найвидатнішим вітчизняним представником тієї течії,
яка відома як «психологізм» або «панпсихологізм» і яка була покликана служити «науково-
емпіричним» чинником в боротьбі, в першу чергу, із залишками «нігілізму» й «утилітаризму»
революційного народництва, але в той же час і з «вульгарно-ідеалістичною реакційною
схоластикою» університетської науки.
Під впливом механічно-психологічної течії у зв’язку з особливою класифікацією науки О.-К.
почав розглядати всі ідеологічні надбудови (науку, мистецтво, право й т. д.) як комплекси явищ,
котрі існують виключно в переживаннях окремих людей, як суб’єктивні прояви так званого
«об’єктивного духу» (зовсім не у гегелівському сенсі), нарешті як продукти чисто індивідуальної
«душевної діяльності».
…Роботи О.-К. ввели в обіг цілий ряд нових
