Лорер Николай (fb2)





ЛОРЕР Микола Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Мемуарист, декабрист.

З дворянської родини. Виховувався в родині поміщика П. Капніста, брата відомого поета В.

Капніста.

Народився в 1797 р. в м. Херсоні Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Помер у травні 1873 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Отримав домашню освіту.

Служив в Дворянському полку 2-го кадетського корпусу (1812-1813), лейб-гвардійському

Литовському полку (1813-1820), лейб-гвардійському Московському полку (1820-1824),

В’ятському піхотному полку (1824-1825), Тенгізькому піхотному полку (1837-1842).

Член Північного і Південного таємних товариств (1824).

Друкувався в журналах «Російський архів», «Російське багатство».

Наш земляк – автор вірша «Наполеон» (1820), мемуарів «Зі спогадів російського офіцера» (1857),

«Нотатки мого часу» (1874), оповідання «Лейб-кучер Ілля Байков» (1872).

Довірена особа П. Пестеля. Після провалу грудневого повстання на Сенатській площі Петербурга

заарештований (1825). Отримав 15 років каторжних робіт (1826) з наступним довічним

поселенням в Сибіру. Покарання відбував в Читі, Петровському Заводі, Мертвому Култуку,

Кургані, солдатом на Кавказі.

Після відбуття покарання оселився в маєтку брата в с. Водяне Херсонської губернії (1842),

одружився. На нещастя, дружина незабаром померла, а згодом – і двоє дітей.

Серед друзів та близьких знайомих Л. – Ю. Лермонтов, М. Наришкін, П. Бартеньов, С. і Є.

Оболенські, П. Пестель, О. Смирнова, Л. Пушкін, С. Капніст-Скалон, О. Одоєвський та ін.


***

ПРАВДА, ПРОСТОТА, ЧЕСТЬ

, з життєвого кредо М. Лорера

Якщо я чогось вартий, цим я зобов’язаний, найперше, моєму вихованню і тим прикладам правди,

простоти й честі, якими був оточений з моєї появи на світ до мого вступу до світу.


НЕНАВИДІВ НАСИЛЬСТВО, зі спогадів М. Лорера

Домашнє виховання й перші сімейні враження були… такими, що я все життя своє надаю їм

велике значення.

…У 1824 році я мав нещастя втратити старшого брата мого, який заступав мені місце батька, був

моїм добродійником й утримував мене своїми коштами.

…Про себе скажу відверто, що я не був ні якобінцем, ні республіканцем – це не в моєму характері.

Проте з самої юності я ненавидів всі строгі насильницькі заходи!

ДРУГ ЮНОСТІ, зі спогадів С. Капніст-Скалон

Микола Іванович Лорер, з яким з дитинства ми були дуже дружні, який завжди беріг мене і брав

під особливе своє заступництво, не знаю яким чином знаходив засоби приносити мені дуже часто

дивні букети.

…Я, будучи тоді в довершеній самоті і в тому віці, коли все так сильно відбивається в душі нашій,

з якимись надіями неземного щастя в майбутньому, цілком насолоджувалася приємними

годинами, проведеним з другом юності моєї.


ВІН ХВОРИЙ, з листа М. Муравйова-Апостола С. Муравйову-Апостолу від 3 листопада 1824 р.

Мене дуже засмучує те, як ви дієте… Доказом цього є хоча б відвідини мене якогось пана Лорера,

з котрим я був ледь знайомим в Петербурзі і якого Пестель прислав до мене бог його знає навіщо,

як давнього знайомого. Ми ще далекі від того моменту, щоб розсудливо ризикувати; а ризик не

своєчасний призводить лише до того, о ми втрачаємо людей і що справа відкладається до

безкінечності.

Він говорив мені, що у вас в полках термін визначений в один рік. Щиро кажучи, все це викликає

у мене подив…

Цей пан Лорер розповів мені про ваші знайомства чи, точніше, про ваше знайомство. Він

повідомив мені, що ви говорите про це не інакше, як зі сльозами на очах, що з першого знайомства

ваш уявний товариш сказав йому, що ви зв’язані тісною дружбою, що він весь час літає то туди, то

сюди, що, несучи службу в іншому полку, він постійно був з вами, що його часті поїздки до Києва

разом з вами були причиною того, що вам заборонили туди їздити і т.д.

…Пан Лорер сказав мені також, що Юшневський () взяв за принцип «навчати молодих людей»,

аби вони не кричали в кімнатах, а на вулицях і площах. Умовте його пустити собі кров, він хворий,

запевняю вас: в крайньому випадку, реагуйте енергійно супроти нього заради безпеки тих

нещасних, кого може без необхідності зробити такими їх господар.

Ваш брат М. Муравйов-Апостол.


ЗАРАДИ «РОСІЙСЬКОЇ ПРАВДИ», з книги М. Лорера «Нотатки декабриста»

І сам він (Пестель П. – авт.) якось зізнався:

– На нашу справу потрібно мати більше честолюбства, воно одне може і вас спонукати до

швидкого початку. А за себе даю вам слово, коли російський народ буде щасливий, прийнявши

«Російську правду», я віддалюся до якогось з київських монастирів і доживатиму свого віку

ченцем.

– Так, – відповів я йому, посміхнувшись, – аби вас і звідти винесли на руках з торжеством!

…До Великодня комітет не міг відкрити, де зберігається «Російська правда», і її знайшли