– Ну ось... Хотіли сказати просто, а знову загнули слівце!
– Парадоксально – російською означає неправдоподібно, – м’яко пояснив Воробйов. – Насправді, тут кожному хлопчиськові відомо, що в нашому місті жив і вчився Олександр Сергійович Пушкін.
А зараз приїхали ви, Пушкін, і до того ж ще й Олександр...
– Ну то й що? – раптом звіріючи, рикнув Олександр Семенович. – Чого ви мені тичете під хвіст
вашим Пушкіним! Мені з ним чай не пити! Йому он Царське Село – вітчизна, так на пам’ятнику
вирізано. А я в Гнилих Струмках народився. Він, може, генералом був, а мене батечко з першого
року з школи узяв і до аптеки мити пляшки за три рублі віддав. Я писати ледве можу, і цього
Пушкіна тільки й пам’ятаю, що татку, татку, наші неводи і там про мерця...
Чхав я на Пушкіна!
МИСТЕЦЬКЕ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРСТВО, з реферату Д. Філоненка «Культурне життя
Херсона у XVIII-XX ст.»
Давня назва нашої землі – Гілея – стає знаменом футуристів, а Чорнянка, що на Каховщині, –
батьківщиною мистецького експериментаторства.
...Приїздив до Чорнянки й майбутній письменник Борис Лавреньов; в одну з таких поїздок він
отримав у дарунок від Д. Бурлюка чудову картину з пейзажем Чорнянки, яка, на щастя, збереглась
і прикрашає меморіальний кабінет письменника в літературному музеї.
Змальовуючи рідне місто, образи херсонців у романі «Синє та біле» і в численних оповіданнях Б.
Лавреньов знаходить щирі, ніжні слова захоплення і синівської любові до своєї землі, її історії
РОЗЛАДНАТИ БЕЗТУРБОТНЕ ТРАВЛЕННЯ, з статті С. Беляєвої «Б. Лавреньов в лоні
футуризму (1911-1915)»
До групи письменників-футуристів уродженець Херсона Б. Лавреньов увійшов в 1913 році, визначаючи свою зацікавленість наступним чином: «Хотілося поламати живописне благополуччя, зіпсувати настрій буржуазії, розладнати її безтурботне травлення. Потрібно глушити буржуа і
обивателя ломакою новизни».
За світовідчуванням, за чіткістю соціальної позиції виникає пряма аналогія з дореволюційним В.
Маяковським.
...З «ніжним смутком і вдячністю» згадує Б. Лавреньов свою практику в «лоні егофутуризму», іронізуючи над художніми новаторами Заходу, які «воскрешають пережите нами півстоліття
тому».
НА ПРОХАННЯ ЗЕМЛЯКІВ, з постанови Кабінету Міністрів України «Про присвоєння імен
навчальним і культурно-освітнім закладам» вiд 27 листопада 1991 р.
Кабінет Міністрів України постановляє:
Прийняти пропозиції про присвоєння імен:
відомого російського радянського письменника Лавреньова Бориса Андрійовича Херсонській
обласній бібліотеці для юнацтва і надалі іменувати її – Херсонська обласна бібліотека для юнацтва
імені Б. А. Лавреньова.
Прем’єр-міністр України В. ФОКІН
Державний секретар Кабінету Міністрів України В. ПЄХОТА.
ВИСОКА ЧЕСТЬ, з замітки І. Мітрошенко «Їхніми іменами названо вулиці нашого міста»
У Херсонської гімназії № 20 нині багато що нагадує про Бориса Лавреньова.
Піднімаєшся широкими сходами – на стіні висить величезний його портрет. Ось табличка на
дверях класу: «Тут навчався Б. Лавреньов».
У музеї історії гімназії знаходиться старовинна парта з табличкою, на якій вирізьблено напис «За
цією партою сидів Б. Лавреньов». На стіні – похвальний лист за 1903 рік, стенди, які розповідають
про біографію письменника, його творчість, книги, архівні документи, автографи друзів Б.
Лавреньова.
Його ім’я з честю носить гімназія з 1961 року.
