(капітан).
Судячи за званням, з кавалерії був російський ас штаб-ротмістр Олександр Козаков.
З кавалерії в авіацію перейшла деяка термінологія і навіть методи навчання: в кавалерії
відпрацьовувався кінний лад методом «піші кінним», тобто кінний лад імітувався без коней. Цей
же метод «піші льотним» у свій час застосовувався в авіації.
Аби у льотчиків не виникало сумнівів, що вони льотчики, вони ходили, розчепіривши руки.
З кавалерії прийшов термін «відчувати дупою». Хороший кавалерист справді ногами і сідницею
відчуває рух коня...
ЛІТАВ РАДІСНО, з статті А. Малявкіної «Життя як подвиг»
Асом асів називали льотчика-винищувача Олександра Олександровича Козакова. вже перші його
вильоти на бойові завдання вразили всіх відважністю. На беззбройному у той час «Морані» він
виконував коректування артилерійського вогню, ближню розвідку, бомбардування позицій,
фоторозвідку.
Важко було миритися з своєю безпорадністю. І тоді умільці придумали якір з рухомими лапками
(кішку), забезпечену піроксиліновою шашкою, яка спускалася на тросі. Незабаром випав випадок
перевірити ідею в повітряному бою. Нагородою за сміливість і кмітливість відважному пілотові
стала золота Георгіївська зброя.
Літав він багато, виходячи з кожного бою переможцем. Літав сміливо, упевнено і, як говорили
солдати, «завжди радісно». Його обожнювали.
Влітку 1919 р. англійські війська стали евакуюватися з Мурманська. Козаков, сказавши, що хоче
провести побратимів, злетів над аеродромом, зробив традиційне коло, піднявся вище і раптом
каменем полетів вниз і впав біля свого ангара.
ПІШОВ НА ТАРАН, з замітки Г. Климова «Зачепився за літак противника»
Російський ас I світової війни О. Козаков літав на літаках «Мораn-G», «Spad–SА», «Ньюпор-10»,
«Ньюпор-11», «Ньюпор-17».
Для боротьби з літаками ворога вирішив застосувати якір-кішку. Під час випробувань цієї зброї 19
березня 1915 р. трос зачепився за свій літак. І щоб не проґавити супротивника, австрійський
розвідник «Альбатрос С-1», О. Козаков вирішив завдати тому таранного удару колесами. При
ударі у «Морана» зламалося шасі і розбився гвинт, але його все ж таки вдалося посадити. Хоча
літак скапотував, але льотчик залишився живий. Це, до речі, був другий, після П. Нестерова, таран.
Стажувався у Франції, де збив 4 німецьких літаки. Брав участь у Брусиловському прориві.
У громадянську війну вступив до лав англійського інтервентського корпусу. Літав на «Сопвіч-
Кемел». Збив один М-9 червоних.
МАЙСТЕРНІСТЬ І МУЖНІСТЬ, з розвідки О. Щолокова «Перші аси Росії»
Ось бойові показники десяти кращих повітряних бійців Росії: Олександр Козаков – 20; Костянтин
Арцеулов – 18; Василь Янченко – 16; Павло Аргеєв – 15; Донат Макієнок, Іван Смирнов, Григорій
Сук – по 9, Володимир Стржижевський – 7; Костянтин Вакуловський і Іван Лойко – по 6.
Якщо ж врахувати, що в ті роки право іменуватися асом одержував льотчик, що збив 5 ворожих
літаків, то до цього списку правомірно додати прізвища Євграфа Крутеню, Івана Орлова,
Олександра Пішванова і Юрія Гільшера. Причому всі вони літали на іноземних літаках, котрі
часто мали меншу маневреність і слабкіше озброєння, ніж машини супротивника. Незважаючи на
це, наші льотчики уміли компенсувати недоліки техніки своєю майстерністю і мужністю.
Кожному з перших російських асів можна присвятити цілу книгу.
КАВАЛЕР ОРДЕНА ПОЧЕСНОГО ЛЕГІОНУ, з О. Покровського «Блакитний Макс» проти
«Святого Георгія»
Рубіж, після якого пілот міг претендувати на французький орден Почесного легіону, був
приблизно таким же, що й у німців у випадку з «Блакитним Максом» – від 15 до 20 повітряних
перемог.
Таким чином, до списку кавалерів цієї нагороди увійшли близько 60-ти французьких і союзних
льотчиків, зокрема, кращий російський ас Олександр Козаков (32 перемоги) і капітан Павло
Аргеєв (17 перемог).
ДЕПРЕСИВНИЙ СТАН ПОСИЛЮВАВСЯ, з книги Д. Мітюріна, Ю. Медведька і Б. Степанова
«Літаючі тузи: російські аси першої світової війни»
За радянських часів ім’я Олександра Козакова у вітчизняній військовій історіографії було під
таємною забороною.
...До осені 1917 року льотчики 1-ої Бойової авіагрупи перебували на пікові своєї професійної
форми. Що ж до озброєння, то саме тоді вони одержали перші екземпляри новітніх винищувачів
«Спад-7» і горіли бажанням випробувати їх у справі. Однак обслуговуючий персонал,
