ДУШЕНКЕВИЧ Дмитро Васильович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Військовий, мемуарист.
З дворянської родини.
Народився в 1797 р. в Херсонській губернії Російської імперії (нині – Херсонська область
України).
Помер після 1854 р. в своєму маєтку в Херсонській губернії Російської імперії (нині – Херсонська
область України).
Закінчив 2-й Петербурзький кадетський корпус (1808-1811).
Служив унтер-офіцером Симбірського піхотного полку (1811-1813), старшим дивізійним
ад’ютантом при командирі 27-ї дивізії (1813-1814), офіцером Чугуївського уланського полку
(1813-1814), в Молдавії, південних губерніях Росії.
Учасник Великої вітчизняної війни 1812 р. Брав участь у боях під Красним, Смоленськом, Бородіним, Малоярославцем. В битві при Бородіно зазнав поранення багнетом.
Кавалер орденів Св. Ганни 3-го ступеня, Св. Володимира 4-го ступеня з бантом.
Ім’я Д. занесено до «Галереї військової слави» в Московському храмі Христа Спасителя.
Друкувався в газетах «Російський інвалід», «Вісті».
Перу нашого земляка належить книга «З моїх спогадів з 1812 по 1815 рік».
Серед друзів та близьких знайомих Д. – М. Муравйов-Карський, Д. Нєвєровський, І. Борисов, М.
Ставицький та ін.
***
ЗАХИЩАТИ ВІТЧИЗНУ
, з професійного кредо Д. Душенкевича
Не перестану до кінця днів моїх вважати за найбільше щастя те, що доля удостоїла мене бути в
рядах захисників Вітчизни.
ВІДЧУВАВ, ЩО Я ЖИВИЙ, з книги Д. Душенкевича «З моїх спогадів з 1812 по 1815 рік»
Вранці якесь таємне в старших хвилювання вселило і нам, маленьким офіцерам, внутрішній
неспокій; звеліли раніше людям обідати, відправляти обози і в’юки до Смоленська; нарешті, залишивши свої курені і місто за дамбою на висотах, де нам, недосвідченим, прочитано... наказ...
По той бік м. Красне з’явилася рухома ...лінія, яка сполучала навколишній ...ліс з далеким
звивистим Дніпром. Багато тисяч ошатної французької кавалерії від містечка Ляди наближалося
до Красного.
Паризькі гусари підійшли до залишених нами куренів; 12-фунтова [гармата]пролунала раз і
вдруге; обидва постріли вельми вдало зустріли гостей, котрі негайно відійшли на дистанцію; а
кінні єгеря, спішившись, славно кинулися в місто на наш 49-й Єгерський полк, що перебував у
засідці, і почалася запекла перестрілка в самому місті.
В цей час генерал Нєвєровський, угледівши невідповідну перевагу ворожих сил, ...звелів 50-му
Єгерському полку, об’єднавшись з двома гарматами Донської артилерії, форсовано зайняти
призначену ним позицію в 16-ти верстах від Красного, де рішуче зупинити натиск ворога.
...Хто за своє життя потрапляв вперше в запеклий, галасливий і небезпечний бій, той може уявити
відчуття воїна моїх років: все здавалося якимсь незрозумілим явищем, відчував, що я живий, бачив все, що відбувається навколо, але не осягав, як, коли і чим весь жахливий, нез’ясовний цей
гармидер скінчиться?
...Ось перша зустріч новосформованих російських воїнів числом 5 тис. проти 25-ти тис. пихатої
кавалерії під командуванням гучних маршалів Франції з фатальним визначенням самого
Наполеона: «Знищити незначущий загін», в якому і я мав честь залишитися не знищеним, отримавши перший урок на смертоносному театрі військової слави 1812-го.
...Годині о 8-мій він (Кутузов М. – авт.) вже з’явився біля нашого бівуачного табору. ...До нас тихо
під’їхав в сюртуку і білому кашкеті заслужений старий, якого ми ще жодного разу не бачили, з
усію своєю свитою; він привітався тоном батьківським і ласкаво сказав: «Хлоп’ята, сьогодні
доведеться вам захищати землю рідну, треба служити вірою і правдою до останньої краплі крові; кожен полк буде кинутий в бій ...я розраховую на вас, Бог нам та допоможе!»
ПОЛЯКІВ В ПОЛОН НЕ БРАЛИ, зі спогадів Д. Душенкевича
Битва ...в день облоги Смоленська багатоскладова і різноманітна; дозволю собі пригадати лише те, в чому брав участь.
Нам наказано крок за кроком з боєм відступати до Малаховських воріт; коли ж після завершення
відступу, французи зайняли форштат і розмістилися в будинках, з яких стріляли по нас,
...Нєвєровський наказав знищити ворога ...і спалити форштат; мисливці, узявши палильні у
артилеристів свічки, підбігли до будинків, запалили їх і в ту ж хвилину атакували кожен будинок.
З французів і поляків, що там перебували, рідко хто врятувався. Наші солдати брали в полон
декого з французів, але усі
