становище провінційних акторів на межі XIX-XX століть»
У 1902 року Омськ відвідала молода акторка малого театру Олександра Олександрівна Яблочкіна.
…Олександра Олександрівна згадувала:
– Перші роки служби в Малому театрі були дуже важкими. Потрібно було боротися за можливість
грати, чекати випадку, коли через відмову чи хворобу старшої артистки з’явиться можливість
після однієї-двох репетицій зіграти головну роль. Якщо цього не траплялося, сиділи без ролей чи
грати одноактні комедії і водевілі.
В Омську Олександра Олександрівна виступала у своїй кращій ролі – Софії в «Горі від розуму»
Грибоєдова.
…Наступного року приїхав в Омськ артист і драматург Григорій Григорович Ге з невеликою
групкою акторів Олександрійського театру. Він познайомив глядачів не тільки з власними
п’єсами, але й з горьківською «На дні».
Григорій Григорович Ге – автор 20 п’єс (головним чином мелодрам). Він грав у багатьох
провінційних театрах, виконуючи амплуа «першого коханця».
…В Омську Олександрійський театр показав шість спектаклів: «Тартюф» Мольєра, «Гувернер»
Дьяченка, «На законній підставі» Тарковського, «Страту» Ге, «Напівсвітло», «Кін, або
Безпутність» Дюма-батька.
ДЕБЮТУВАЛА У П’ЄСІ ГРИГОРІЯ ГЕ, з нарису «Клавдія Іванівна Шульженко» на
kharkov.vbelous.net
Романс «Снився мені сад» був дуже популярним у Харкові в 20-і роки минулого століття. І не
випадково режисер місцевого драматичного театру Микола Синельников «ввів» його до свого
нового спектаклю «Страта», поставленого за п’єсою Григорія Ге. Цій виставі, котра розповідає
про нелегке життя кафешантанних акторів, призначено було зіграти особливу роль в творчій долі
Клавдії Шульженко. Саме в ньому вона дебютувала як співачка.
Майбутня знаменитість з’являлася на сцені в четвертому акті, в самий розпал подій, коли героїня
п’єси, ухваливши фатальне рішення, влаштовує в ресторані прощальну вечерю для своїх колег.
Клавдія Шульженко грала співачку, яка перебуває на самому початку шляху.
У книзі спогадів «Коли ви запитаєте мене» Клавдія Іванівна розповідає: «Я виходила на невеликий
майданчик, що нагадував естраду, у супроводі двох гітаристів і починала співати:
Снився мені сад
у вінчальному вбранні
У цьому саду ми з тобою удвох...
Мій погляд падав на героїню спектаклю. Я бачила, як добре знайомі слова романсу раптом
привели її в сум’яття, і, вгадавши, розпізнавши її стан, співала вже тільки для неї, прагнучи їй, саме їй, повідати прекрасну мрію, казковий сон про велику, але нездійснену любов».
Спів Шульженко чіпав серце всіх глядачів. Зал аплодував, і тоді виконавиця головної ролі
несподівано підійшла до Клавдії Шульженко і розцілувала її.
Відомий харківський колекціонер, дослідник шульженківського творчості Дмитро Сикар,
згадуючи цей факт з біографії народної артистки СРСР, стверджував, що і Клавдії Іванівні, і
багатьом поколінням харків’ян «снився» саме Карпівській сад.
СКІЛЬКИ ВОВКА НЕ ГОДУЙ, з статті Ю. Боріна «Людина, яка знайшла уран»
В радянських анкетах, яких ми за своє життя заповнювали надзвичайно багато, було і таке
сакраментальне запитання: «Чи є родичі за кордоном?». Наявність таких неспростовно вказувала
на неблагонадійність.
Ось історія на цю тему, яка трапилася з професором Ф. І. Вольфсоном.
... Під час хрущовської «відлиги» йому все ж таки вдалося побувати з експедиціями в Угорщині, Болгарії і НДР. Проте в роки брежнєвського застою професор знову став не виїзним. Його з дня на
день чекали в різних соцкраїнах, проте компетентні органи на смерть стояли на варті інтересів
держави і не випускали Вольфсона навіть туди. А раптом цей підозрілий геолог влаштує підкоп
під Берлінську стіну і дремене до своєї американської родички? І там, звичайно ж, розкриє всі
радянські державні таємниці капіталістам-імперіалістам.
Якось Федір Йосипович, не сподіваючись, що йому дадуть дозвіл виїхати, порекомендував для
роботи в НДР свого учня Григорія Григоровича Ге.
Майор КДБ довго рився в паперах, а потім єхидно поцікавився:
– Хто він такий, цей Ге? Єврей, чи що?
– У жодному випадку! – у один голос вигукнули геологи. – Григорій Григорович – внучатий
племінник знаменитого російського художника Миколи Миколайовича Ге. Передвижника.
Майор задумався на мить, почухав потилицю і прорік
