Яновский Феофил (fb2)




ЯНОВСЬКИЙ Феофіл Гаврилович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Лікар. Фундатор першої бактеріологічної лабораторії в Києві.

З родини службовця. Батько, Яновський Г., – клерк Управління державного майна.

Народився 12 червня 1860 р. в с. Миньківцях Подільської губернії Російської імперії (нині –

Дунаєвецький район Хмельницької області України).

Помер 8 липня 1928 р. в м. Києві СРСР (нині – столиця України).

Закінчив медичний факультет Київського університету св. Володимира (1883).

Працював лікарем госпітальної терапевтичної клініки (1883-1886), завідувачем терапевтичного і

інфекційного відділень міської (Олександрівської) лікарні, згодом перейменованої на Жовтневу

(1898-1904), завідувачем кафедри госпітальної терапевтичної клініки Новоросійського

університету (1904-1905), кафедри лікарської діагностики Київського університету св.

Володимира (1905-1914), кафедри госпітальної терапевтичної клініки (1904-1911), кафедри

факультетської терапії Київської медичної академії (з 1911).

Паралельно Я. виконував обов’язки співредактора журналів «Лікарська справа», «Український

медичний архів», «Питання онкології», був редактором 1-го видання Великої Медичної

Енциклопедії.

Академік Української АН (1927).

Постійний голова з’їздів терапевтів УРСР (1926).

Перу нашого земляка належать наступні доробки: «До біології тифозних бацил», «Туберкульоз

легень», «Про сухоти», «До семіотики гострих нефритів», «До семіотики і діагностики висипного

тифу», «Сучасний стан діагностики раку шлунка», «Клінічне значення запаху», «Про нервові

проноси».

Ім’я Я. присвоєно Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України.

На фасаді будинку №13б по вулиці Ярославів Вал м. Києва встановлено меморіальну дошку.

У селі Миньківці на території дільничної лікарні, яка носить відомого земляка, встановлено йому

пам’ятник і відкрито меморіальну кімнату-музей.

Серед друзів та близьких знайомих Я. – І. Карпенко-Карий, А. Зюков, К. Трітшель, В. Василенко,

М. Заньковецька, В. Бец, В. Іванов, Г. Мінх, Б. Шкляр, Б. Вотчал, Ф. Примак та ін.


***

ЩОНАЙБЛИЖЧЕ ДО ХВОРОГО

, з професійного кредо Ф. Яновського

Щонайближче до хворого.


БУДОВА МОЗКУ ЖІНКИ І ЧОЛОВІКА, з статті Д. Москаленко «Девіз Феофіла Яновського»

Цікавий такий випадок зі студентського життя Феофіла Гавриловича. Складаючи іспит з анатомії

професору В. О. Бецу, який серед студентів був відомий і тим, що полюбляв задавати складні,

каверзні запитання, Яновський упевнено розповідав про кістки нижніх кінцівок і спинні м’язи.

Професор уважно слухав, ствердно кивав головою і не перебивав його, а коли той зупинився, з

ледь помітною усмішкою запитав:

– Як ви вважаєте, колего, є різниця між будовою мозку чоловіка й жінки? А якщо є, то яка?

Яновський був певен: різниці між мозком чоловіка і жінки немає. Але заявити так професору, який

на той час активно вивчав цю проблему, було непросто. Добре, коли професор погодиться з його

відповіддю. А якщо ні? Вагання тривало всього лише мить, Яновський впевнено відповів:

– Вважаю, що різниці немає.

– Вельми цікаво… А чим ви, молодий чоловік, можете аргументувати своє твердження? –

поцікавився екзаменатор.

Юнак не розгубився:

– Працями професора Беца, який довів, що ділити людей на вищих і нижчих за формою їх черепа

неправильно і ненауково.

Щиро посміхнувшись, відомий анатом промовив:

– Ви, колего, ставите мене в безвихідне становище. З яким із Беців накажете погоджуватися: з тим,

що хоче довести це, чи з тим, що сумнівається в достовірності своїх тверджень?

Та на запитання можна було вже не відповідати. Професора явно задовольнила відповідь.

...Одним із важливих і особливо плідних напрямів наукової і практичної діяльності Ф. Г.

Яновського були питання захворювань органів дихання і перш за все проблема ефективного

лікування туберкульозу. Він вніс багато нового і оригінального до розуміння особливостей

захворювання, до питань діагностики, клініки, профілактики і лікування цієї страшної недуги.

Глибиною клінічного аналізу відзначається концепція Ф. Г. Яновського про взаємозв’язки між

туберкульозом та іншими хворобами легень. Підкреслюючи, що при легеневому туберкульозі

нерідко спостерігається емфізема легень, він звертає увагу на те, що її розвитку сприяють бронхіт і

бронхіальна астма, які можуть маскувати латентний чи затяжний туберкульоз легень. Це дало

підставу йому висунути концепцію: бронхіальна астма і емфізема легень, що можуть виникнути у

хворого туберкульозом, призводять до того, що він протікає менш активно, при цьому нерідко

виникає тенденція до розвитку фіброзу.

Варто зазначити, що важливим напрямом наукової діяльності Ф. Г. Яновського була й розробка

проблем захворювань нирок, перш за все функціональної діагностики, а також загальної терапії

ниркових