Хотовицкий Степан (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



ХОТОВИЦЬКИЙ Степан Хомич


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Лікар, перекладач. Фундатор педіатрії; вперше почав викладати курс дитячих хвороб; автор

першого лікувального посібника з шкільної гігієни «Лікарсько-народний порадник для духовних

училищ» (1844) на теренах Російської імперії.

З родини священика.

Народився в 1794 (1796?) р. в м. Красилові Старо-Костянтинівського повіту Волинської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Хмельницької області України).

Помер 30 березня (11 квітня) 1885 року в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-

Петербург РФ).

Закінчив Острозьку духовну семінарію (1808-1813), Петербурзьку медико-хірургічну академію

(1813-1817), стажувався в кращих клініках Лондона, Единбурга, Відня, Берліна, Геттінгена (1818-

1822).

Працював викладачем Петербурзької медико-хірургічної академії (1823-1847).

Активний учасник ліквідації епідемії холери в Астрахані (1824).

Академік Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії (1842).

Почесний член Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії (1847).

Х. – перший учений-педіатр на теренах Російської імперії, який виділив педіатрію в окрему галузь

медицини і визначив її мету та завдання. Спеціалізувався також з проблем акушерства, гінекології,

гігієни.

Очолював створену ним кафедру «акушерства і взагалі вчення про жіночі і дитячі хвороби»

(1836),

Завдяки зусиллям і наполегливості нашого земляка відкриваються акушерська, жіноча та дитяча

клініки при Санкт-Петербурзькій медико-хірургічній академії (1842).

Друкувався в журналах «Праці російських лікарів», «Військово-медичний журнал».

Як вчений дебютував дисертацією «Paedo gynaicoiatrices synoptica expositio evolutioni et revolutioni vitae superstructa» (1823).

Потім настала черга наступних доробків: «Життєві запаси в медико-поліцейському відношенні»

(1829), «Менструація та її хвороби» (1830), «Про сибірську виразку» (1831), «Про холеру» (1832),

«Смерть в судово-медичних і медико-поліцейських відносинах» (1833-1836), «Венерична хвороба

у новонародженого», «Про деякі дитячі хвороби» (обидва – 1834), «Дитяче задихання» (1838),

капітального підручника «Педіятрика» (1847).

Його перу також належить книга та статті «Про помешкання в медико-поліційному розумінні»,

«Молочниця у дітей», «Венерична хвороба у новонароджених», «Пупкова грижа».

Переклав «Навчальний посібник з гінекології» К.-Г. Каруса (1833-1836), підручник теоретичної

хірургії Купера «Читання про початкові практичні підстави хірургії» (1836).

У м. Хмельницький (Україна) іменем земляка названо вулицю.

Серед друзів та близьких знайомих Х. – С. Горлов, М. Бистров, О. М’яновський, Я. Чистович, М.

Гундобін та ін.


***

НЕ ЗМЕНШЕНА КОПІЯ,

з професійого кредо С. Хотовицького

Дитина – не зменшена копія дорослого.


МАТИ ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ДІТЕЙ, з книги С. Хотовицького «Педіятрика»

Педіятрика є наука про відмітні особливості в будові, функціонуванні і хворобах дитячого

організму і про заснованому на тих особливостях збереженні здоров’я і лікуванні хвороб у дітей.

...Що стосується потреб дитячого лікаря, то окрім відомих, фізичних і психічних якостей, якими

повинен відрізнятися кожен практикуючий, отже і дитячий, лікар, останньому потрібні ще й деякі

особливі дарування, без яких наймайстерніший лікар не завжди може успішно відвертати і

лікувати хвороби у дітей. Так, окрім ґрунтовних, теоретичних і практичних пізнань лікарських,

окрім належної, наглядової здатності, окрім спокою і твердості духу, окрім справедливості і

лагідності у вчинках, дитячий лікар не лише повинен цілком ознайомитися з фізіологічними

відмінностями дитячого організму, але й разом з тим мати особливу, природжену прихильність до

дітей. Він повинен знаходити задоволення від спілкування з дітьми; він повинен уміти з дітьми

бути ніби дитиною.

Через це саме лікар вельми скоро набуває собі такої відданості дітям, котра істотно сприяє

якнайлегшому дослідженню хворобливого і не хворобливого стану їх, причому дуже зменшує

властиве дитячому вікові, небажання приймати ліки, острах перед лікарями тощо. А особливо

вперше, заходячи до дитячої кімнати, лікар повинен остерігатися того, щоб ні виглядом своїм, ні

ходою, ні вбранням, ні голосом не викликати дитячого неприйняття.


СВЯТИЙ ОБОВ’ЯЗОК І ВИСОКЕ ПОКЛИКАННЯ, зі спогадів Я. Чистовича

Викладання, лекція були для нього таким святим обов’язком, а набування знання і передавання їх

молодим розумам своїх слухачів таким високим покликанням, що він присвячував викладацькій

справі всі свої здібності, всю душу свою. Читаючи лекції, він забував про цілий світ і пам’ятав

лише те, що його слухають молоді люди, котрі чекають знань. І потрібно було бачити, як,

захоплюючись сам, він захоплював слухачів, і як ці слухачі, навіть постарівши і прослухавши

багато інших викладачів, із захопленням згадували про лекції С. Ф. Хотовицького.

НЕ ВСЕ ТАК ОДНОЗНАЧНО, три періоди дитячих хвороб за С. Хотовицьким

1. Хвороби першого періоду: вроджені вади; закриття ніздрів, рота, заднього проходу, водяна

хвороба голови, родові плями, кривизна ніг, заяча губи і ще 20 природжених аномалій.

2. Хвороби другого періоду: запальне страждання мозку, гортані, легенів, очеревини, кишок,

спинного мозку, кашлюк.

3. Хвороби третього періоду: вітряна віспа, кір, скарлатина, червона висипка.


ПРОПАГУВАВ... КОНСЕРВАТИЗМ, з кореспонденції І. Вільного «Випереджаючи час»

Першу кафедру акушерства в Петербурзькій військово-медичній академії очолив у 1832 р.

знаменитий російський акушер, гінеколог і педіатр Степан Хомич Хотовицький, який рішуче

виступав за відокремлення акушерства і гінекології від педіатрії. Він першим у Росії запропонував

переливання крові людини у зв`язку з великою крововтратою під час пологів; пропагував

консерватизм у веденні пологів, категорично забороняв накладати кліщі на голову плоду, що

рухається.

С. X. Хотовицький був ініціатором видання Петербурзького військово-медичного журналу й

очолював його протягом багатьох років.


СФОРМУЛЮВАВ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ, з статті Н. Воскресенської «Учений-медик:

педіатр і гігієніст»

У 1996 р. відзначалося 200-ліття з дня народження видного ученого-медика, засновника наукової

педіатрії і крупного гігієніста XIX століття Степана Хотовицького. А в 1997 р. виповнилося 150

років з часу видання основної його праці – книги «Педіятріка», в якій вперше в світовій літературі

обґрунтована думка про своєрідність дитячого організму і його істотні відмінності від дорослого в

будові, функціонуванні і хворобах.

...Планував описати розвиток дитячого і жіночого організмів від зародження до старості. Проте

детально зупинився лише на першому періоді – розвиткові плоду.

У 1838 р. в декількох числах «Військово-медичного журналу» вчений опублікував статтю «Погляд

на деякі питання гінекоятрики і педіятрики», в якій проаналізував хвороби дітей старшого віку.

Всі ці роботи послужили основою для головної книги С. Ф. Хотовицького – «Педіятріка», де він

вперше чітко обґрунтував необхідність особливого підходу до хвороб дитячого віку, розробив

класифікацію симптомів захворювань і сформулював принципи лікування.

С. Ф. Хотовицький зарекомендував себе не лише як крупний педіатр, але й як серйозний гігієніст.

Викладені їм гігієнічні рекомендації обґрунтовані з погляду фізіологічних особливостей кожного

періоду дитинства.

Крім того, він видав низку настанов з гігієни харчування, помешкань і одягу.


СЕНС ЖИТТЯ, з статті Л. Горєлової «Педіятрика» – перший російський підручник з педіатрії»

У 1847 р. в Росії була опублікована праця з педіатрії, яка називалася «Педіятрика». Це був цикл

лекцій з дитячих хвороб, який читав в Петербурзькій медико-хірургічній академії професор

Степан Хомич Хотовицький.

...Він одночасно викладав акушерство, судову медицину і медичну поліцію. Таке поєднання різних

спеціальностей як для Росії, так і для Європи початку XIX століття було явищем звичайним. Не

було спеціальної дисципліни, котра стосувалася безпосередньо питань лікування дітей.

Лікар-учений погодився працювати старшим міським акушером в Петербурзі, причому без платні.

Це не було «роботою на публіку». Це був сенс життя.

С. Ф. Хотовицький велику увагу приділяв викладанню педіатрії: замість 1-2 лекцій він третю

частину курсу, приблизно 72 години, присвячував педіатрії; читав фізіологію, патологію і гігієну

всього періоду дитинства, а не лише новонароджених. На його лекції приходили студенти не

тільки медичних, але й інших факультетів.

Впродовж усього життя Хотовицький наполегливо відстоював положення про істотну відмінність

дитячого організму від дорослого, про необхідність лікареві знати анатомо-фізіологічні

особливості дитини і обумовлені ними особливості дитячих захворювань

С. Ф. Хотовицький вперше в Росії серйозно поставив питання вікової анатомії і фізіології,

підкреслюючи специфіку дитячого організму, як здорового так і хворого.

У XIX ст. В Росії педіатрія набувала статусу самостійної медичної дисципліни, і цим вона багато в

чому зобов’язана С. Ф. Хотовицькому.


ЛІКУВАТИ, ГРАЮЧИСЬ, з монографії Г. Микиртичана «Становлення медичної етики в

педіатрії (Росія, кінець XVIII – початок XX ст.)»

В період становлення педіатрії як науки (30-і-50-і роки XIX ст.) відбувається деталізація питань

медичної етики. Вперше узагальнений образ дитячого лікаря в російській медичній літературі

змалював С. Ф. Хотовицький, який першим почав читати систематичний курс дитячих хвороб...

Із спеціальних питань медичної етики розглядає ставлення лікаря до дитини і ставлення лікаря до

його рідних. С. Ф. Хотовицький описав, як треба проводити пальпацію живота, вислухування

дитини, безпосереднє і стетоскопом, перкусію, рахувати пульс, оглядати зів, аби якомога менше

заподіяти дитині неприємних відчуттів. Він відзначив, що дослідження зіву можна проводити «у

вигляді гри».

Ставлення дітей до лікаря значною мірою формують рідні дитини. С. Ф. Хотовицький

наголошував: важко добитися довіри дитини, якщо батьки «погано про лікаря відгукуються у

присутності дитини».


ПРОБЛЕМ НЕ МЕНШАЄ, з прес-релізу «У Петербурзі відзначили 210-річчя з дня народження

першого російського перинатолога Степана Хомича Хотовицького»

У Санкт-Петербурзі відбулася перша міждисциплінарна науково-практична конференція з

акушерства, перинатології, неонатології «Здорова жінка – здоровий новонароджений», присвячена

210-річчю з дня народження засновника наукової педіатрії і крупного гігієніста XIX століття

Степана Хомича Хотовицького. У ній взяли участь фахівці з Москви, Санкт-Петербурга, Самари,

Єкатеринбургу, Сочі, Челябінська, Томська, Хабаровська, Йошкар-Оли, Іркутська і Сахаліну.

27 доповідей, відібрані із понад 80-ти заявлених, представили основні проблеми галузі і позначили

перспективи її розвитку. У виступах були висвітлені актуальні питання перинатології, акушерства-

гінекології і педіатрії, починаючи з проблем, які стосуються харчування вагітної жінки, підготовки

до пологів і охорони плоду в пологах, закінчуючи проблемами соціальної педіатрії.

Необхідність таких міждисциплінарних конференцій стала очевидною для учасників професійної

зустрічі в Санкт-Петербурзі. Адже саме на таких зустрічах лікарі різних спеціальностей мають

можливість обмінятися досвідом, обговорити проблеми, що знаходяться на стику різних

дисциплін, виробити єдину стратегію в діагностиці і лікуванні пацієнтів.