КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Курилко Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">гучною безладною юрбою. Серед багряних від натуги мішечників, заплаканих жінок, голодних

дітей він побачив загін чорноморських матросів. Побронзовілі, широкоплечі, вони спокійно, з

упевненою неквапливістю прокладали собі шлях серед цього людського моря.

Так само спокійно й упевнено навели флотський лад у теплушці, утихомирили довбню-

мішечницю, котра репетувала, звільнили місце для жінки з хворою дитиною на руках.

Курилко запам’ятався один з них – молодий, з вигорілим на сонце чубом і цукрово-білими зубами, які блищали на мідному від засмаги обличчі. Розтягуючи стареньку гармошку, він співав на мотив

«Яблучка»...

...Курилко посміхнувся спогадам. «А якщо цю?». Він проспівав куплет «Яблучка» і сам

зачудувався, як міцно засіли в пам’яті слова й мотив пісеньки.

Гліер підійшов до рояля. Помовчав, прислухаючись до мелодії. Чи зможе цей легковажний

мотивчик вирости у великий музичний епізод? Він зіграв його, уже обмірковуючи можливості

майбутнього розвитку. Потім посміхнувся: «Що ж, це може бути дуже цікаво!»

...І «Яблучко» упевнено ввійшло в зал Великого театру.


СИНТЕТИЧНА БУДІВЛЯ ВИХІДЦЯ З УКРАЇНИ, з буклету «Пам’ятник архітектури

«Новосибірський державний театр опери і балету»

У розмові з кореспондентом «Радянського Сибіру» голова крайвиконкому Бєляков (квітень 1926

р.) висловив думку про необхідність зведення окремої будівлі театру на 1-1,5 тисяч місць на одній

із площ міста.

Ідея через деякий час набула воістину «сибірського розмаху». В 1928 році створили Комітет

сприяння будівництву театру на чолі з заступником голови крайвиконкому Іваном Григоровичем

Зайцевим. Свій вибір новосибірці зупинили на проекті надмеханізованого синтетичного театру, який винайшов Михайло Іванович Курилко.

В 1930-1933 рр. він створив проект, покладений в основу зведення Новосибірського театру опери

й балету з купольним перекриттям без контрфорсів і ферм.


ТАКИХ ЛЮДЕЙ, ЯК ВІН, ЗАРАЗ ДУЖЕ МАЛО, з статті І. Балашова «Жінку-ветерана

виганяють з квартири»

Їй виповнилося 83 роки, вона пам’ятає багато чого, якщо не майже все. І бачила вона багато чого.

Але в останні роки Зоя Петрівна Шуляк зіштовхнулася з чимось досі небаченим, дивовижним, патогенним. ...Двокімнатна квартира неподалік від метро «Академічна», спокійний і тихий

московський район давав відчуття спокою. Розвішані на стінах акварелі нагадували про Крим, де

народилася Зоя Петрівна й звідки батьки перевезли її до Москви.

– У моєму житті на першому місці завжди стояла творчість. Дотепер жалкую, що так і не

зважилася вибрати шлях художника, а пішла в архітектуру. Але тоді архітектурний інститут

здавався надійнішим. І я рада, що в 1939 році вступила в єдиний на той момент у світі

архітектурний інститут, у якому студентів навчали ліпші у світі викладачі. Наприклад, Михайло

Іванович Курилко, професор живопису, прославився оформлювальними роботами у Великому

театрі. Його декорації дотепер можна побачити в Музеї імені Бахрушина.

Крім знань, нашим педагогам були властиві тверді моральні підвалини.

А нинішні «специ» намагаються позбавити жінку житла… Отака «демократія»!


НЕПРИСТОЙНИЙ ХУДОЖНИК, з нотаток О. Смирнова «Змова недорізаних»

Мій батько... ще до війни перебрався до Архітектурного інституту, де потрапив в цілий не

вирізаний курник «колишніх». Кафедрою малюнку там завідував польсько-український дворянин

з Кам’янця-Подільського Михайло Іванович Курилко.

Це була людина-легенда. Красивий, одноокий, атлетично складений гравер з Петербурзької

академії, він об’їздив до Першої світової всю Європу і зібрав в Італії колекцію меблів епохи

Відродження. В молодості він був блакитним гусаром в Австрії Франца-Йосипа і любив

розповідати паскудні історії про свої успіхи у польських і віденських пані.

Він взагалі був непристойним художником і, малюючи голих жінок, всіляко вимальовував

складочки і волосся на статевих органах, а коли ставив дві жіночі моделі, то завжди в лесбійських

позах так, що з майстернею вибігала, вся почервонівши, дружина Вертинського Ліля, яка тоді у

нього вчилася.

Мабуть, Курилко був в особливих стосунках з Луб’янкою, яка терпіла його численні, частково

підсудні, штучки з неповнолітніми і дорослими балеринами Великого театру. Дві ...зачумлені ним

дівчини з кордебалету викинулися з верхнього ярусу службових лож Великого театру і розбилися

– одна на смерть, а друга переламала ноги. Історія ця свого