Кармазин Григорий (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


КАРМАЗІН Григорій Якович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. В чернецтві – Макарій (1922). Зарахований до лику святих Російською Православною

Церквою (2000).

З міщанської родини. Батько, Кармазін Я., землемір.

Народився 1 (13) жовтня 1875 р. в с. Загоряни Ушицького повіту Подільської губернії Російської

імперії (нині – Новоушицький район Хмельницької області України).

Розстріляний більшовиками 3 грудня 1937 р. в Алма-Атинській міській в’язниці (Казахська РСР

СРСР). Місце поховання – не відоме.

Закінчив Подільську духовну семінарію (1893).

Був ієреєм храмів с. Вітковець Камінецького (1893-1900), с. Бандишівка Ямпольського (1900-1902) повітів Подільської губернії, військовим священиком 8-го запасного кавалерійського (1902-1912), 152-го піхотного Владикавказького (1912-1915), 729-го піхотного Новоуфимського (1915-1918) полків, священиком низки храмів Київської єпархії (1918-1922), єпископом Уманським, вікарієм

Київської єпархії (1922-1925), єпископом Катеринославським и Новомосковським (1925), священиком с. Селище Іванівської області (1933-1934).

Під час Першої світової війни перебував у діючій армії, двічі зазнав контузі, поранення (1915).

Уперше заарештований за «активну діяльність» (1923) і відсидів чотири місяці в Київській

в’язниці.

Удруге заарештований за «лист-дозвіл на збирання пожертв у парафіях» (січень 1925) і майже рік

провів у буцегарні.

Утретє заарештований за «активну діяльність» (грудень 1925), майже рік протриманий у в’язниці і

засланий до Харкова (1926).

Учетверте заарештований за «активну діяльність» (1927) і на 5 років засланий до Гірсько-

Шорського району Томської області.

Уп’яте заарештований у т.зв. «справі костромської групи «послідовників істинного православ’я»

(1935) і засуджений до 5-річного заслання до Каратальського району Казахстану.

Ушосте заарештований за «здійснення злочинів проти Радянської влади» (1937).

Дні пам’яті – 13 жовтня.

Серед друзів та близьких знайомих К. – П. Брянських, М. Єрмаков, Р. Ржевська, А. Кедров, М.

Руберовський, С. Адріашенко, А. Панкєєв, В. Зеленцов, П. Гулевич, Б. Шипулін, О. Гагалюк, К.

Дяков, Ф. Лінчевський, С. Кумінський, Л. Матусевич та ін.


***

СТОЯВ І СТОЮ, з життєвого кредо Г. Кармазіна

Я з самого початку став на платформу непримиренної боротьби з радянською владою і незмінно

стою на цій позиції.

ДІЄ ПРОТИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ, з «Постанови про арешт Г. Кармазіна»

Кармазін матеріалами попереднього слідства достатньо викривається в контрреволюційній агітації

і пропаганді, направленій проти Радянської влади, в зв’язках з контрреволюційним засланцями

(тобто, у зносинах із засланими ієрархами і священнослужителями), в організації антирадянських

зібрань, тобто в злочині, передбаченому ст. 58 п. 10 КК.

Враховуючи той факт, що перебування на волі Кармазана може впливати на хід подальшого

слідства, ухвалив:

запобіжним заходом стосовно Кармазіна обрати утримання його під вартою в Арештанському

будинку УНКВС...

Оперуповноважений 3-го відділ. СПО Кирьянов.

Нач. 3-го відділення СПО Новіков.


ПОШИРЮЄ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНІ ЧУТКИ, з «Меморандуму на Кармазіна Г. Я., який

проходить у справі №9 УДБ Управління НКВС»

Є натхненником і керує оперативно ліквідованою церковно-монархічною контрреволюційною

групою «ІПЦ». Учасниками групи і її натхненником велася розгорнена агітація проти Радянської

влади і заходів, що проводилися нею, розповсюджувалися контрреволюційні провокаційні чутки

про голод в Радянському Союзі, котрий доходить до людиножерства тощо.


ЖОВТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ – АКТ НЕЗАКОННИЙ, з протоколу допиту Г. Кармазіна від 1

листопада 1934 р.

Період, який переживають ...Церква і православне духівництво ми вважаємо тимчасовим, визнавши незаконним актом Жовтневу революцію, засуджену Помісним Собором 1917-1918 рр.


РЕАКЦІЙНИЙ ІДЕОЛОГ, зі звинувачувального акту у справі Г. Кармазіна за 1934 р.

Один з ідеологів контрреволюційної організації «Істинно-православної Церкви», вів активну

антирадянську роботу; об’єднував реакційно-ворожі частини духівництва для активної боротьби з

радянською владою; насаджував нелегальні церкви з метою підготовки церковних кадрів; встановлював ідейні зв’язки з однодумцями, які перебували в засиланні та інших містах; влаштовував у себе на квартирі таємні моління і антирадянські зібрання.


ДОПОМАГАЄ СИН, з протоколу допиту Г. Кармазіна від 23 листопада 1937 р.

– Ви звинувачуєтеся в тому, що, перебуваючи на станції Уш-Тоб, серед населення проводили

антирадянську діяльність, дискредитували Радянську владу, її політику, гуртували навколо

себе антирадянський елемент... На які засоби ви існували?

– Джерело коштів для існування я мав наступне: з дня приїзду на Уш-Тоб я одержував допомогу

від свого сина, який працював на одному із заводів в місті Ташкенті, надавала допомогу сестра

Ржевська Раїса..., я також мав підтримку від продажу своїх домашніх речей, а також деяку

допомогу, причому дуже малу, від громад та служителів культу, але точно не знаю, від кого, оскільки в переказах, які я одержував, не вказувалося, від кого.

– Скажіть, з ким ви мали зв’язок як на станції Уш-Тоб, так і зовні.

– Мешкаючи на станції Уш-Тоб, я ніяких зв’язків не мав, за винятком того, що зі мною разом в

моєму будинку проживали моя сестра Ржевська Раїса, єп. Гулевич і останнім часом – його

племінниця з сином.

Що стосується зв’язків поза станцією Уш-Тоб, то у мене їх абсолютно немає, крім того, що певний

час в кінці 1936 року у мене на квартирі мешкав священик Корольов.


ДЕРЖАВОЮ КЕРУЮТЬ БОСЯКИ, з свідчень О. Андрєєва у справі Г. Кармазіна у 1937 р.

Владика Макарій стверджував, що державою керують босяки і від них нічого хорошого не

дочекаєшся.

Вони насильно хочуть примусити відмовитися від релігії, проте ніхто не змусить його змінити

погляди, хоча б загрожували смертю.

...У радянської влади і в її правлячих колах йде бродіння і «за політику, яку проводить, радянський

уряд, народу не більше 10%, а інші налаштовані проти..., радянська влада обов’язково буде

повалена.


ОРГАНІЗОВУВАВ РЕАЛЬНИЙ СПРОТИВ, з оцінки діяльності Г. Кармазіна В. Воловиком

Діяльність єпископа Макарія була надзвичайно реальною і дієвою. Ще перебуваючи в Києві, паралельно з діяльністю керівних осередків, єпископ Макарій створив т.з. п’ятірку

загальнокиївського масштабу, до якої входили Кривицький, Феоктистов, Волошинов, Петренко, Мельников. Завданням цієї п’ятірки була координація всіх київських груп.

ПОВНА УТАЄМНИЧЕНІСТЬ, зі спогадів Г. Косткевича

Упродовж 1923-1924 років, познайомившись ближче з єп. Макарієм, буваючи у нього, я почав

виконувати різні доручення дрібного характеру – переписувати в багатьох екземплярах різні

папери, розносити листи...

Переписуванні папери мали секретний характер і вручалися мені як особі довіреній. Вони

складалися з різних звернень, послань, відкритих листів тощо. Як я потім дізнався, вони широко

розповсюджувалися Україною.

Листи, які я розносив, були також, очевидно, не прості листи, а таємні, які повинні були потрапити

безпосередньо до рук адресатів, причому через довірену особу, якою був я.

Пам’ятаю, що з таким листом я був у Маріани Миколаївни Бурої на вулиці Театральній №3, де

мешкав єп. Парфеній (Брянських). З іншим листом я ходив увечері до київського священика

Козловського на Львівську площу біля Вознесенської церкви, де я застав щось подібне до зборів

духівництва.

...Як згодом... я дізнався від самого єп. Макарія, в цей час (восени 1923 року) відбувалися таємні

наради духівництва Києва, на яких обговорювалося питання про обрання таємних єпископів, про

ставлення до обновленства, а потім єп. Макарій (Кармазін) і єп. Парфеній (Брянських) і виконали

ці таємні посвячення. Все ...було законспіровано, в курсі справ був лише круг довірених осіб на

місцях, з якими вони і підтримували зв’язки.

Так само конспіративно здійснювали вони свої поїздки увіреними ним округами; ...здійснюючи

таким чином таємне керівництво.

Єп. Макарій... призначив особливу функцію єп. Федору (Власову) – він не втручався в справи

керівництва, жив в Києві і вдавав із себе щось ніби резерву, запасного члена, котрий має

приступити до виконання своїх обов’язків лише у разі арешту інших.


НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВЛАДИ, з статті Ю. Скубака «Святі Дніпропетровської землі»

У 1922 році у зв’язку з кампанією з вилучення церковних цінностей ...був заарештований

митрополит Київський Михайло (Єрмаков). Вся відповідальність за Київську єпархію лягла на

вікарного єпископа Макарія (Кармазіна).

Йому, як правонаступникові, доводилося вирішувати проблеми, котрі виходили далеко за межі

Київської єпархії, що робило його фігуру в церковній ситуації у багатьох відношеннях

вирішальною.

...Об’єм церковних проблем був такий великий, що єпископ Макарій дійшов висновку про

необхідність висвячення нових архієреїв, які несли б пастирське служіння в нових, несприятливих

для православ’я умовах.

...За ініціативою єпископа Макарія було створено не підконтрольне ГПУ церковне управління, душею якого він був. Саме у цей період йшла копітка і напружена робота із створення

життєздатних церковних груп, які складалися з духівництва і парафіян і діяли незалежно від

безбожної влади.

...Завдяки їх старанням і праці до православних Києва своєчасно доходила потрібна інформація, формувалися і зростали нові гідні кандидати для висвячування, здійснювався зв’язок з селами.

...У 1926 році разом з іншими архієреями України єпископ Макарій підняв і свій голос проти

григоріанського розколу, підписавши «Звернення українських православних ієрархів до

Заступника Патріаршого Міценаглядача митрополита Сергія (Страгородського)».

Ці архієреї значною мірою впливали на церковне життя в Україні.