Явище регресу, як аномалія, в природі поширено не менше, ніж явище прогресу, тому і
виявляється важче.
КРУГООБІГ РОСЛИННИХ СПІВТОВАРИСТВ, з розвідки І. Пачоського «Основні риси
розвитку флори Південно-західної Росії»
Рослинні співтовариства змінюються у відомому напрямі доти, доки не перетворяться на так звані
«кінцеві формації», подальша зміна яких визнається неможливою.
...Проте безпосереднє спостереження над життям рослинних співтовариств указує нам, що і такі
кінцеві співтовариства не вічні, а гинуть часто під впливом зовнішніх причин, що дає можливість
почати новий цикл співтовариств, які поступово зміняються.
ПРОШУ УКЛІННО, з супліки матері Й. Пачоського директорові Ровенського реального училища
Його Високородію Пану
Директорові Ровенського реального училища
Дворянки вдови
Людвіги Людвігівни Пачоської
Прохання
Бажаючи помістити сина мого Йосипа Пачоського в довірене Вам училище, маю честь уклінно
просити Ваше Високородіє про допущення його до іспиту з предметів першого класу, і, якщо, виявиться він цього гідним, про зарахування його в число учнів 1-го класу.
Людвіга Пачоська.
КОМІСАР З РІДКІСНИХ ТВАРИН, посвідчення Тимчасового уряду № А 2142, видане Й.
Пачоському
Дано це Йосипу Конрадовичу Пачоському в тому, що він є комісаром Тимчасового Уряду для
охорони парку з вимираючими видами рідкісних тварин маєтку Асканія-Hова.
Міністр-Голова князь Львов.
СЛІД ЗАЛИШИВ НАЙЯСКРАВІІШИЙ, з нарису В. Борейко «Давайте згадаємо про
Пачоського»
Набрати повні руки фактів не вдалося. Мовчали старі підшивки біологічних журналів, відмовляли
архіви. Навіть у Херсонському краєзнавчому музеї, Пачоським започаткованому, не так-то й
багато про нього матеріалів.
А слід у ботаніці і зоології Йосип Пачоський залишив найяскравіший.
…Hатураліст заснував нову галузь ботаніки – фітоценологію, вивчив південні степи, описав 14
нових трав, багато чого дав мисливському господарству і захисту рослин. Та не тільки завдяки
цьому він став знаменитим.
…Про Йосипа Конрадовича написані десятки книг. У Польщі. Для фахівців, молоді.
В Росії – всього одна, тоненька, видана 1965 року накладом 2 тисячі примірників. Декілька
пізніших статей, що з’явилися в товстих ботанічних журналах і книгах, відомих лише фахівцям, багато в чому переспівують сказане.
…Цікаво, що тільки недавно вчені-зоологи прийшли до висновку: головною причиною зникнення
диких тварин є знищення місць заселення. Пачоський прийшов до цього висновку на 80 років
раніше.
Він боровся проти весняного і літнього полювання: «більшість виводків болотної і водяної дичини
навіть на півдні часто ще не піднялося на крило», «масу молодих, ще не літаючих птахів, душать в
цей час без усякої потреби собаки». В Україні весняне полювання заборонили в 1925 році.
Ось, мабуть, і все, що хотілося сказати про Пачоського. Втім, ще один штрих, останній.
Розповідають, що він обожнював музику. Біографи пояснювали: допомагала думати. А може не
так, без її він просто не міг існувати?
…Херсонський музей, створений Пачоським, не торкнули навіть фашисти. А от перший секретар
Херсонського обкому партії Мозговий надумав у середині 60-х років виселити його з приміщення.
Музейні працівники кинулися шукати правду – їх покарали по партійній лінії. У короткий термін
коштовні експонати винесли з будинку, а прекрасні ясенові шафи, спрацьовані ще за замовленням
самого Пачоського, кинули в дворі гнити під дощем...
ЗАПОЧАТКУВАВ ФІТОСОЦІОЛОГІЮ, з статті А. Огурцова і Б. Юдіна «Кругообіг речовини
на суходолі»
Кількісне вивчення кругообігу речовини на суходолі розпочалося в 30-50-х р. 20 ст. Необхідними
передумовами їхнього розвитку були успіхи народженого в Росії ґрунтознавства, зокрема
розроблене В. Докучаєвим ще наприкінці 19 ст. уявлення про ґрунт як особливе
природничоісторичне тіло, утворене взаємодією абіотичних і біотичних компонентів середовища.
Велика частина екологічних досліджень на суходолі наприкінці 19 – початку 20 ст. велася
ботаніками і зоологами роздільно, що знайшло відображення в публікації перших екологічних
зведень: з екологічної географії – датським ботаніком Й. Вармінгом і німецьким вченим А.
Шимпером, з
