Мальчевский Антоний (fb2)




МАЛЬЧЕВСЬКИЙ Антоній


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Поет. Фундатор польського романтизму; засновник Польської спілки альпіністів; перший, хто

дістався Південної частини Монблану.

З шляхтянської родини. Рано залишився сиротою.

Народився 3 червня 1793 р. в с. Княгинині Кам’янецького повіту Подільського намісництва

Російської імперії (нині – Дубенський район Рівненської області України).

Помер 2 травня 1826 р. в м. Варшаві (Польща). Похований на Повонзках – надгробок не зберігся.

Закінчив Кременецький ліцей (1811).

Служив у війську (1811-1815).

Як літератор – автор єдиної поеми «Марія» (1825).

На її сюжет написали музичні твори композитори Ю. Зарембський, Л. Гросман, М. Завадський.

Що стосується особистого життя, то М. славився своїми упаданнями за заміжніми жінками.

Остання з них п. Руцінська, коли поет, захворівши на рак, помер, подалася геть з помешкання,

залишивши у ньому тіло небіжчика.

Нині меморіальні дошка і стела пам’яті нашого земляка прикрашають Дубенський костел Петра і

Павла та його дзвіницю, Княгининську школу.

Започатковано республіканський конкурс польської поезії , а також конкурс читців-декламаторів

імені М.

У м. Дубно пройшла українсько-польська конференція, присвячену 215 річниці з дня народження

земляка, а також відбулося спецпогашення конверта з маркою його пам’яті (2008).

Серед друзів та близьких знайомих М. – Б. Залеський, А. Міцкевич, С. Гощинський, К.

Бродзинський, С. Витвицький, М. Грабовський, Е. Одинець та ін.


***

ПОВЕРНУТИ ТАЛАНТ

, з творчого кредо А. Мальчевського

Повернути Богові посланий ним талант.

УЧИТЕЛЬ КЛАСИКІВ, з оцінки творчості А. Мальчевського М. Пшеничним

Антонія Мальчевського називали своїм вчителем і Адам Міцкевич, і Юліуш Словацький…

«Марія» перекладена англійською, французькою, литовською, російською, навіть есперанто, і –

поки що фрагменти, трьома різними авторами – українською мовою.


НАДЗВИЧАЙНІ КОЛЬОРИ, з передмови Ю. Словацького до своєї поеми «Вацлав»

Є такі речі, до яких перо поета не повинно торкатись; такою напевно є смерть Вацлава, що її нам у

поемі «Марія» чудовими кольорами змалював Антоній Мальчевський. Однак якийсь мимовільний

потяг – я хотів би назвати його натхненням – змусив мене написати цю поему і я, не відстаючи від

правдивих переказів, намагався наскільки це можливо зідеалізувати річ, сповнену чорною муттю

та страхіттями.

Може декілька строф сповіді Вацлава виклопочуть для мене в читача дещо поблажливішу оцінку

загальної композиції твору, що його я вже не здатний ані виправити, ані змінити, а дві попередні

поеми прибіжать на допомогу поетові, який обороняється від цілковитого осуду.


УКРАЇНСЬКА ШКОЛА, з розвідки І. Шевченка «Україна між Сходом і Заходом»

Польське панування впливало на культурну еліту України аж до доброї половини XVIII ст. А які ж

були наслідки польської експансії на схід для самої Польщі?

Дехто з польських істориків з жалем зазначає, що краще б енергія, затрачена на підкорення

східних територій, була покладена на створення нової централізованої держави – стану, якого

Польща так і не встигла досягти перед поділами. Такий хибний шлях розвитку на кінець XVIII ст.

привів до розпаду польської державності і загальмував формування сучасної польської нації. Мало

того, Польща так і не спромоглася ані вирішити українське питання, ані відвернути вибух Великої

Козацької війни. Немає сумніву, що козацькі війни пришвидшили розвал Польщі, та, мимохідь

кажучи, Україна від цього не виграла. Тарас Шевченко мав певну рацію, коли писав у своєму

Посланії: «Правда ваша: Польща впала, та й вас роздавила».

...У добу романтизму Україна й українці присутні у польській художній літературі вже від XVI ст.

Ця присутність особливо відчутна у два періоди – в пізньому ренесансі й бароко, та в добу

романтизму. В польському письменстві виникла ціла «українська школа», видатними

представниками якої були Антоній Мальчевський, Северин Гощинський, Юзеф Богдан Залеський

та Михайло Чайковський (Садик Паша). Всі вони були уродженцями України, а троє з них

емігрувало за кордон після повстання 1831 р., забравши з собою ностальгію за українськими

піснями, козаками і насамперед, краєвидами, – усе це озвалося в їхній творчості.


МАГНЕТИЧНИЙ ПОТЯГ, з статті Д. Павличка «Від перекладача поеми «Вацлав»

Поема Юліуша Словацького «Вацлав» заслуговує на особливу увагу українського читача, бо саме

в цьому творі великий польський поет пророкує воскресіння української держави.

...Автор «Вацлава» згадує «Марію» Антонія Мальчевського, де змальована смерть молодого

польського шляхтича Вацлава. Якийсь мимовільний потяг змусив Словацького написати поему, де

смерть Вацлава постає зовсім інакше, як у творі Мальчевського. Словацький використав