розвиватися філософське розумоспоглядання, «Український журнал» мав за мету передусім
«поширення правильних і ясних понять про благочестя і християнські доброчинності… маючи
при тому на увазі й інші частини наук і мистецтв, що освічують розум і безпосередньо впливають
на мораль».
Поруч зі статтями, що мали богословські ухили, на сторінках журналу було опубліковано важливі
для свого часу наукові праці з природничих, історичних та економічних наук: вони становили
інтерес як для широкого читача, так і для вузького кола науковців. Наприклад, надрукована у №
19–20, 21 за 1824 р. праця «Про астрономію» П. А. Затеплицького, який протягом трьох років
стажувався у західноєвропейських університетах, ...зорієнтована на науково-філософське
осягнення людиною Всесвіту. У праці О. Склабовського «Про користь і мету поезії» відчувається
вплив філософії Аристотеля.
Доводиться констатувати, що з припиненням «Українського журналу» розпочинається занепад
періодичних видань у Харкові. Крім того, видавнича справа ускладнюється внаслідок прийняття
1826 р. «Цензурного уставу», який заборонив редакторам періодичних видань приймати до друку
твори, де прямо або опосередковано засуджувався монархічний спосіб правління, а також твори, в
яких послаблювалося або піддавалося сумнівам святе писання. Заборонялася вся логічна й
філософська література, як така, що «наповнена безплідними й пагубними мудруваннями новітніх
часів».