КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Глоба Андрей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ГЛОБА Андрій Павлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Поет, драматург, перекладач.

З міщанської родини.

Народився в 1888 р. в м. Ромнах Полтавської губернії Російської імперії (нині – районний центр

Сумської області України).

Помер в 1964 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Друкувався в альманасі «Радянська драматургія», в колективній збірці «Весняний салон поетів», в

якій брав участь і С. Єсенін (1919).

Як літератор дебютував віршем (1915).

Потім настала черга збірок поезій «Драматичні сцени» (1916), «Пісеньки» (1921), «Човни

здалеку», поеми «Уот Тайлер» (обидві – 1922); п’єс «День смерті Марата» (1920), «Кохання, бакалавр і підмайстер шевського цеху», «Фамарь» (обидві – 1923), «Вінчання Хьюга» (1924),

«Розіта» (1926), «Петро-Петро» (1929), «Місто Глупов», «Джім і Долар» (обидві – 1932),

«Пушкін» (1937), «Російська дорога» (1958).

Перу нашого земляка також належить книги «П’єси»(1922), «Пушкін» (1937), «Казки дня і ночі»

(1976).

Г. – автор казки «Стрілець Федот і король Далмат (Шах королеві і мат): Цікава, заради сміху і

потіхи вистава, з чарівними перетвореннями, з жартами і примовками, прислів’ями в особах, з

бувальщиною в небилицях, з музикою, барабанним боєм, гарматною стріляниною, несусвітним

гармидером».

Переклав «Шотландську застільну» Л. Бетховена, «Пролиту чашу» Ван Ші-фу, низку творів І.-В.

Гете, К. Бельмана.

Серед друзів та близьких знайомих Г. – В. Маас, Є. Нікітіна, В. Полонський, М. Соломонов, В.

Лідін, М. Юдіна, В. Кочетов, І. Грінберг, М. Ульянов, К. Чуковський, С. Образцов, І. Матусевич, Т. Александрова, Ю. Айхенвальд, М. Ашукін, К. Ліпскеров, А. Бєлий, В. Якут та ін.


***

ЗНАТИ БІЛЬШЕ ЗА АВТОРА

, з творчого кредо А. Глоби

Знати про країну книги, яку перекладаєш, більше, ніж її автор.

ВІД ВОДИ Я БЛЮЮ, з «Шотландської застільної» Л. Бетховена у перекладі А. Глоби

Постой!

Выпьем, ей-богу!

Еще,

Бетси, нам грогу

Стакан

Последний в дорогу!

Бездельник, кто с нами не пьет!..

........................................................

За друга готов я хоть в воду, –

Да жаль, что с воды меня рвет!


ПІД ВИВІСКОЮ «ВІЧНІСТЬ», з «Реквієму» К. Бельмана у перекладі А. Глоби

В сей жизни, брат мой,

Мы не раз

В хрусталь глядели оба, –

И вот уже

Один из нас

Пристукнут крышкой гроба.

Так, значит, есть

Загробный мир,

Хоть эта мысль нелепа,

Коль ты веселый наш трактир

Сменил на своды склепа!

........................................

Иль к трезвости

Склонить попам

Далось твою беспечность?

Увы, трактир

Один лишь там –

Под вывескою «Вечность»!

......................................

Глоток глинтвейна

Был бы рад

Ты разделить со мною, –

Но там тебя поят,

Мой брат,

Лишь Стиксовой водою.

Как встарь, стакан

Налью вином, –

Пусть хмель алеет кровью!

Почий же безмятежным сном,

Мой брат, – твое здоровье!


АПОФЕОЗ ІНДИВІДУАЛІЗМУ, з біографічної довідки Ан. Т. «Глоба Андрій Павлович»

Вірші Г. є стилізацією під зразки східної поезії. Схід сприймається ним надзвичайно естетськи, гурманськи. Г. описує Ніл, Візантію, Іспанію. Проте це свідчить більше про обмеженість

екзотично-естетської, антигромадської книжкової свідомості Глоби, ніж про значний тематичний

кругозір.

Ліричні вірші Глоби, де він намагається говорити про свої настрої і переживання, повні

занепадницьких, песимістичних мотивів.

«Поет» Г. – апофеоз індивідуалізму. «Простолюд» знищує всіх, хто духовно підноситься над ним.

Драми і трагедії Г. – відхід в історичну екзотику. У «Вінчанні Хьюга» автор розповідає про

містичні пригоди боцмана Хьюга. Чума в образі жінки, скелети, мертвяки й інша чортовина є і тут

предметом авторського «милування», щоправда, спеціально розбавленого в деяких місцях легкою

іронією.

У стильовому відношенні Г. явно тяжіє до акмеїзму.

ЧУДОВИЙ ПЕРЕКЛАДАЧ, з статті М. Юдіної «Створення збірника пісень Шуберта»

Впродовж багатьох років музичивши з різними (як тепер прийнято висловлюватися) вокалістами, виступаючи з ними в різних концертах як керівник і концертмейстер, ведучи в Московській

консерваторії і в Музичному