Від поїздки Н. Д. Борисяка на Урал у фонді знаходяться матеріали з геогностичного опису V і VI
округів Пермських заводів, зокрема, опис Ніжньотагільських заводів, Гумешеївської,
Міднорудянської мідних копалень, золотих і платинових промислів на Ніжньотагільській дачі, в
Міасському районі Гороблагодатського округу, опис лігнітових родовищ в Слобідському повіті
В’ятської губернії.
Крім описів і звітів, у фонді зберігаються аналізи кам’яного вугілля і руд, карти родовищ, плани,
проекти, креслення і схеми розробок, історичні нариси гірської справи півдня Росії, матеріали з
гірничого законодавства.
Окрім цього, фонд містить докладні відомості про будівельні матеріали (камінь, пісок, глини) в
Харківській, Чернігівській і частині Могилівської губерній, про мінеральні фарби, про
солеваріння, про цукрову промисловість, про хлібну торгівлю на півдні, про прокладення
харківського водогону.
Необхідно відзначити також декілька економічних записок про розвиток залізничних і водних
колій на півдні. Зокрема, є проекти: варіант лінії Донецький басейн – Крим, з’єднання Харківсько-
Таганрозької лінії з Воронезько-Азовською залізницею, з’єднання р. Дон з Грушевським
басейном, записка про підведення р. Дону до Новочеркаська й інші дрібні проекти і міркування.
Значний інтерес представляє листування Н. Д. Борисяка з вуглепромисловцями і власниками
заводів, яке містить різного роду поради, консультації з розробок, угоди з сумісних досліджень та
інші матеріали, котрі характеризують взаємини науки з промисловістю.
КІЛЬКІСТЬ ЗРАЗКІВ ПОДВОЇЛАСЯ, з «Історії Харківського мінералогічного музею»
Мінералогічний музей Харківського університету, заснований 1807 року, став першим в Україні.
Його експозицію склали придбані колекції професора Андре і якогось італійця Четті.
...Кращі часи настали, коли завідував музеєм відомий російський геолог, професор Никифор
Дмитрович Борисяк. Цьому сприяло розділення кафедри мінералогії і геогнозії на дві самостійні
кафедри: 1) мінералогії, 2) геології і палеонтології.
У цей період музей активно і систематично поповнювався – частково із зібрань співробітників
кафедри, а ще – за рахунок надходжень від приватних осіб і придбання колекцій эа кордоном
(переважно у Кранца). Щорічно надходило до декількох сотень зразків мінералів, а в окремі роки
– понад 1000 зразків (у 1880 році від Кранца отримали колекцію різних мінералів в 1002 штуфи).
В результаті діяльності Н. Д. Борисяка і А. С. Бріо кількість зразків мінералів подвоїлася (у 1906
році музей налічував понад 15000 зразків).
ЩО ЗВ’ЯЗУВАЛО Н. БОРИСЯКА З «ГЕНЕРАЛОМ ВІД МЕТАЛУРГІЇ», з розвідки О.
Козлова «Таємниця Аносова»
На науково-технічній конференції «Від булату до сучасних матеріалів» була представлена нова
книга «Генерал від металургії Павло Аносов». Деякі документи, які раніше відтворювалися в
скороченому вигляді, в новому виданні приведені повністю. Наприклад, дано повний текст
некролога П. П. Аносова, що був опублікований в журналі «Син Вітчизни» в грудні 1851 року.
Некролог містить цікаві відомості про споріднені зв’язки П. П. Аносова.
Так, цікава подробиця знайшлася в листі професора хімії Харківського університету П. П.
Ейнбродта, адресованому П. П. Аносову. Він пише: «Милостивий Государю, Павле Петровичу!
Родич Вашого Превосходительства, Н. Д. Борисяк, повідомив мені про Ваш твір про булат; хоча я
далекий від металургії, читав його з великою зацікавленістю».
Лист цей, опублікований в «Гірському журналі» лише в 1874 році, не датований, проте можна
припустити, що написаний він не раніше 1841 р. (тобто вже після виходу книги «Про булати»).
Що ж це за родич П. П. Аносова – таємничий Н. Д. Борисяк? Причому що людина ця вельми
обізнана з планами Павла Петровича. Інакше, як можна пояснити наступні рядки з листа
Ейнбродта: «Н. Д. Борисяк запевняє мене, що Ви готові відновити і залишені раніше досліди».
У словнику Брокгауза і Ефрона я прочитав таку біографічну довідку: «Борисяк, Никифор
Дмитрович, – геолог , з 1852 року – професор Харківського університету, ревний дослідник
геологічної будови півдня Росії, особливо Харківській губернії, якій присвячено декілька його
праць».
Судячи з усього, Н. Д. Борисяк з листа П. П. Ейнбродта і є Никифор Дмитрович Борисяк.
Залишається лише уточнити, якими родинними зв’язками ця людина пов’язана з П. П. Аносовим