КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Борисяк Никифор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

військових поселень.

Від поїздки Н. Д. Борисяка на Урал у фонді знаходяться матеріали з геогностичного опису V і VI

округів Пермських заводів, зокрема, опис Ніжньотагільських заводів, Гумешеївської,

Міднорудянської мідних копалень, золотих і платинових промислів на Ніжньотагільській дачі, в

Міасському районі Гороблагодатського округу, опис лігнітових родовищ в Слобідському повіті

В’ятської губернії.

Крім описів і звітів, у фонді зберігаються аналізи кам’яного вугілля і руд, карти родовищ, плани,

проекти, креслення і схеми розробок, історичні нариси гірської справи півдня Росії, матеріали з

гірничого законодавства.

Окрім цього, фонд містить докладні відомості про будівельні матеріали (камінь, пісок, глини) в

Харківській, Чернігівській і частині Могилівської губерній, про мінеральні фарби, про

солеваріння, про цукрову промисловість, про хлібну торгівлю на півдні, про прокладення

харківського водогону.

Необхідно відзначити також декілька економічних записок про розвиток залізничних і водних

колій на півдні. Зокрема, є проекти: варіант лінії Донецький басейн – Крим, з’єднання Харківсько-

Таганрозької лінії з Воронезько-Азовською залізницею, з’єднання р. Дон з Грушевським

басейном, записка про підведення р. Дону до Новочеркаська й інші дрібні проекти і міркування.

Значний інтерес представляє листування Н. Д. Борисяка з вуглепромисловцями і власниками

заводів, яке містить різного роду поради, консультації з розробок, угоди з сумісних досліджень та

інші матеріали, котрі характеризують взаємини науки з промисловістю.

КІЛЬКІСТЬ ЗРАЗКІВ ПОДВОЇЛАСЯ, з «Історії Харківського мінералогічного музею»

Мінералогічний музей Харківського університету, заснований 1807 року, став першим в Україні.

Його експозицію склали придбані колекції професора Андре і якогось італійця Четті.

...Кращі часи настали, коли завідував музеєм відомий російський геолог, професор Никифор

Дмитрович Борисяк. Цьому сприяло розділення кафедри мінералогії і геогнозії на дві самостійні

кафедри: 1) мінералогії, 2) геології і палеонтології.

У цей період музей активно і систематично поповнювався – частково із зібрань співробітників

кафедри, а ще – за рахунок надходжень від приватних осіб і придбання колекцій эа кордоном

(переважно у Кранца). Щорічно надходило до декількох сотень зразків мінералів, а в окремі роки

– понад 1000 зразків (у 1880 році від Кранца отримали колекцію різних мінералів в 1002 штуфи).

В результаті діяльності Н. Д. Борисяка і А. С. Бріо кількість зразків мінералів подвоїлася (у 1906

році музей налічував понад 15000 зразків).


ЩО ЗВ’ЯЗУВАЛО Н. БОРИСЯКА З «ГЕНЕРАЛОМ ВІД МЕТАЛУРГІЇ», з розвідки О.

Козлова «Таємниця Аносова»

На науково-технічній конференції «Від булату до сучасних матеріалів» була представлена нова

книга «Генерал від металургії Павло Аносов». Деякі документи, які раніше відтворювалися в

скороченому вигляді, в новому виданні приведені повністю. Наприклад, дано повний текст

некролога П. П. Аносова, що був опублікований в журналі «Син Вітчизни» в грудні 1851 року.

Некролог містить цікаві відомості про споріднені зв’язки П. П. Аносова.

Так, цікава подробиця знайшлася в листі професора хімії Харківського університету П. П.

Ейнбродта, адресованому П. П. Аносову. Він пише: «Милостивий Государю, Павле Петровичу!

Родич Вашого Превосходительства, Н. Д. Борисяк, повідомив мені про Ваш твір про булат; хоча я

далекий від металургії, читав його з великою зацікавленістю».

Лист цей, опублікований в «Гірському журналі» лише в 1874 році, не датований, проте можна

припустити, що написаний він не раніше 1841 р. (тобто вже після виходу книги «Про булати»).

Що ж це за родич П. П. Аносова – таємничий Н. Д. Борисяк? Причому що людина ця вельми

обізнана з планами Павла Петровича. Інакше, як можна пояснити наступні рядки з листа

Ейнбродта: «Н. Д. Борисяк запевняє мене, що Ви готові відновити і залишені раніше досліди».

У словнику Брокгауза і Ефрона я прочитав таку біографічну довідку: «Борисяк, Никифор

Дмитрович, – геолог , з 1852 року – професор Харківського університету, ревний дослідник

геологічної будови півдня Росії, особливо Харківській губернії, якій присвячено декілька його

праць».

Судячи з усього, Н. Д. Борисяк з листа П. П. Ейнбродта і є Никифор Дмитрович Борисяк.

Залишається лише уточнити, якими родинними зв’язками ця людина пов’язана з П. П. Аносовим