КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Крамаренков Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КРАМАРЕНКОВ Василь Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Перекладач.

З родини священика.

Народився в 1732 р. в м. Сумах Слобідсько-Української губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер між серединою 1799 р. та квітнем 1801 р.

Навчався в Петербурзькій академічній гімназії (1750-1755), Петербурзькому академічному

університеті (з 1755).

Був копіювальником Сумської полкової канцелярії (1742), перекладачем при Російській академії

наук (1760-1765), протоколістом (1765-1766), секретарем (з 1766) першого департаменту Сенату,

секретарем при статс-секретареві С. Козьміні (1773-1778), обер-секретарем третього департаменту

Сенату (з 1778), головою Цивільної палати Харківського намісництва (1785-1793), повітовим

предводителем сумського дворянства (1793-1798), іркутським віце-губернатором (1798-1799).

Друкувався в журналах «Працелюбна бджола», «Праці Вільного економічного товариства».

Як літератор дебютував перекладом «Байки про Фаетона» Овідія (1759).

Потім були переклади «Описання властивостей та якості земель, які знаходяться в Інгерманландії»

Вульфа (1765-1768), «Змова Катілини» та «Югуртинська війна» Салюстія (1769), «Про розум

законів» Ш. Монтеск’є, «Дозвіл Розуму законів» Ж.-Д. д’Аламбера (обидві – в одному виданні).

Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Ломоносов (саме до нашого земляка після смерті

Михайла Васильовича звернулася вдова, аби допоміг розібратися в паперах покійного), О.

Сумароков, О. В’яземський, В. і С. Наришкіни, С. Глібов, І. Дмитрієвський, Г. Козицький, К.

Кіндратович, М. Мотоніс, Є. Сумарокова, В. Тредіаковський, Р. Воронцов та ін.


***

ЦІНУВАТИ ЧУЖЕ

, з творчого кредо В. Крамаренкова

Цінувати написане іншими більше, ніж власне.

ШПАГА ЗА ГАРНЕ НАВЧАННЯ, з статті «М. В. Ломоносов» на www3.spbu.ru

Особливу увагу приділяв Ломоносов студентам, котрі відзначалися старанністю до навчення.

Велике значення надавалося шпазі як засобу заохочення. Наявність шпаги на боці було символом,

по-перше, дорослості, а по-друге, високого соціального становища, приналежності до дворянства.

Можна уявити, що відчували у такому разі солдатські й селянські діти.

...27 травня 1757 р. академічні студенти Василь Крамаренков, Олексій Разумов, Іван Шишкарьов,

Ілля Абрамов, Семен Введенський, Олексій Полєнов, Самсон Волков, Іван Приткий, Олександр

Леонтєв в поданому донесенні просили про те, щоб «для заохочення їх до наук дати б їм шпаги».

Ломоносов зажадав у Канцелярії довідку про успішність прохачів. З Канцелярії відповіли, що

«Шишкарьов, Приткий і Леонтьєв до наук не старанні». І Ломоносов розпорядився «Шишкарьову,

Приткому і Леонтьєву шпаг не давати, а іншим шести студентам, а саме Крамаренкову, Разумову,

Абрамову, Введенському, Полєнову, Волкову шпаги дати».

ПРО ЗАСНУВАННЯ В МАЛОРОСІЇ ТРЬОХ НАМІСНИЦТВ, офіційне проголошення указу

Катерини II

В іменному Її Імператорської Величності указі, даному Сенатові минулого вересня 16 дня, за

власноручним Її Величності підписом, вказано:

Милостиво наказуємо Нашому генералові-фельдмаршалу і Малоросійському губернаторові, графу

Румянцеву-Задунайському, в листопаду цього року, виконати, відповідно до Наших установ від 7

листопада, 1775 року в Київському намісництві [реформування], щоб складалося воно з

одинадцяти повітів, а саме: Київського, Остерського, Козелецького, Переяславського,

Пирятинського, Лубенського, Миргородського, Хорольського, Голтвянського, Городиського і

Золотоношського; внаслідок чого містечка, іменами яких названо повіти перейменувати в міста, а,

втім, право на визначення кордонів цього намісництва… надаємо на розсуд Наших генералів-

губернаторів і виконуючих ці обов’язки, про що… подати в Сенат Наш відомості.

А… двома Найвищими указами від того ж числа, Її Імператорська Величність бажає наказати

йому, графові Петрові Олександровичу Румянцеву-Задунайському, відкрити в грудні місяці цього

року Чернігівське намісництво, складене з одинадцяти повітів, а саме: Чернігівського,

Городницького, Березинського, Борзенського, Ніжинського, Прилуцького, Глинського,

Роменського, Лохвицького, Гадяцького і Зінківського.

У січні місяці, майбутнього 1782 року, відкрити так само в Малоросії третє Новгород-Сіверське

намісництво