КОЖЕДУБ Іван Микитович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Військовий льотчик.
З селянської родини.
Народився 8 червня 1920 р. в с. Ображіївці (нині – Шосткінський район Сумської області
України).
Помер 8 серпня 1991 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому
цвинтарі.
Закінчив Шосткінський хіміко-технологічний технікум (1940), Чугуївське військове авіаційне
училище льотчиків (1941), Військово-повітряну академію (1949), Військову академію Генштабу
(1956).
Служив іструктором-пілотом Військової авіаційної школи пілотів (1941-1942), старшим
льотчиком, командиром ланки, командиром авіаційної ескадрильї, заступником командира полку
на Воронезькому, Степовому, 2-у Українському, 1-у Білоруському фронтах (1943-1945), 1-й
заступник командуючого авіацією Московського військового округу (1964-1971), в центральному
апараті ВПС (1971-1978), в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР (з 1978).
За роки війни здійснив 330 бойових вильотів, провів 120 повітряних боїв, особисто збив 62 літаки
противника, не враховуючи 2 американських P-51, які атакували його першими.
Тричі Герой Радянського Союзу (двічі – 1944; 1945).
Кавалер 2 орденів Леніна, 7 орденів Червоного Прапора, ордена Олександра Невського, 2 орденів
Червоної Зірки, ордена Вітчизняної війни 1 ступеня, ордена «За службу Батьківщині в Збройних
Силах СРСР» 3 степеня, низки медалей.
Маршал Радянського Союзу (1985).
Наш земляк автор книг «Служу Батьківщині» (1949), «Вірність вітчизні» (1967).
Бронзовий бюст К. встановлено в с. Ображіївка Сумської області. Пам’ятник (виколка на міді) –
на території Харківського інституту льотчиків (1995).
Ім’я уславленого земляка носить Шосткінський хіміко-технологічний коледж, тут також відкрито
меморіальний музей.
К. – почесний громадянин міст Чугуїв, Куп’янськ, Суми (усі – Україна), Калуга (Росія), Бєльці
(Молдова).
Літак К. (Ла-7, бортовий № 27) експонується в музеї ВПС Росії в Моніно.
На честь 85-річчя з дня народження героя постановою Верховної Ради України була передбачена
ціла низка ювілейних заходів, серед яких і спорудження пам’ятника льотчику в м. Київ та
присвоїти його ім’я одній з вулиць столиці (2005). На жаль, цього не зроблено.
Серед друзів та близьких знайомих К. – Г. Жуков, В. Сталін, О. Євстигнєєв, В. Громаківський, О.
Щербаков та ін.
***
НЕ ВИЛАЗИВ БИ З ЛІТАКА
, з професійного кредо І. Кожедуба
Дозволили б, здається, не вилазив би з літака. Сама техніка пілотування, шліфовка фігур
доставляють мені ні з чим не порівнянну радість.
КРАЩИЙ З КРАЩИХ, з книги М. Бодрихіна «Радянські аси»
З початком Великої Вітчизняної війни разом з авіашколою Кожедуба евакуювали до Середньої
Азії. Після численних рапортів із проханням відправити на фронт це бажання задовольнили. У
листопаді 1942 року сержант Кожедуб прибув в Іваново в 240-й винищувальний авіаційний полк
302-ї винищувальної авіаційної дивізії. У березні 1943-го він вилетів на Воронезький фронт.
Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня, але невдало: Ла-5 (бортовий № 75) одержав
ушкодження в бою, а при поверненні ще й був обстріляний радянською зенітною артилерією. На
превелику силу Кожедуб довів винищувач до аеродрому і здійснив посадку. Місяць літав на
старих машинах, поки не одержав новий Ла-5.
Бойовий рахунок молодший лейтенант відкрив 6 липня на Курській дузі, збивши бомбардувальник
Ju-87. Наступного дня збив другий, а 9 липня відразу – 2 винищувачі Me-109.
…З травня 1944 року Іван Микитович воював на Ла-5ФН (бортовий № 14), побудованому на
засоби колгоспника Сталінградської області В. В. Конєва. Через кілька днів збив на ньому Ju-87.
Протягом 6 наступних днів збив ще 7 літаків.
…У серпні був призначений заступником командира 176-го гвардійського полку. В цей час полк
був переозброєний на винищувачі Ла-7. Кожедубу дістався літак з № 27, на якому він воював до
кінця війни.
… Якось у бою над територією супротивника Ла-7 Івана Микитовича був підбитий. Коли стих
двигун, Кожедуб, аби не потрапити в полон, вибрав собі на землі ціль і почав на неї пікірувати.
Коли до мети залишилося зовсім небагато, двигун раптом знову запрацював. Тоді Кожедуб вивів
літак з пікірування і благополучно повернувся на свій аеродром.
12 лютого 1945 року в парі