КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Хиждеу Болеслав [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Петричейку-Хиждеу. Очевидно, що в родині Хиждеу збереглися

перекази, які беруть початок від подій тих років.

Хиждеу було відомо, що існує інша, викладена вище, версія загибелі Куницького, оскільки

наприкінці розповіді він по суті справи коментує описувані події й дає примітну оцінку цьому

переказу, що свідчить про те, що «Куницького вбили татари, а не свої ж козаки, як це

стверджують деякі друковані джерела».

...Оповіді Болеслава Хиждеу передує епіграф з української народної пісні «Слава наша козацька

най марно не гине!» Хотілося б, щоб ці слова справдилися, нарешті, повною мірою й стосовно

славетного козацького гетьмана Степана Куницького.


ВІДОМА ЛИШЕ ФАБУЛА ПЕРЕКАЗІВ, з монографії В. Головіна «Твори Пушкіна, які до нас

не дійшли»

Невідомі нам також записи Пушкіним двох молдавських переказів: «Дука, молдавський переказ

XVII століття» й «Дафна і Дабіжа, молдавський переказ 1663 року».

За твердженням І. П. Ліпранді, у нього зберігалися копії пушкінських записів. Факт цей

підтвердила знахідка в 1961 р. опису бібліотеки Ліпранді.

Вважається, що копії пушкінських записів молдавських переказів буцімто надійшли до

Рум’янцівського музею, проте донині їхнє місцезнаходження невідоме. В даному випадку нам

відома фабула переказів, оскільки вони друкувалися в 1830 і в 1838 рр. Олександром і Болеславом

Хиждеу.


ВІДВІДУВАВ БРАТ, з історичного нарису О. Риндюка та Й. Гаврилюка «Новоселиця 1456-2001

роки»

З Новоселицею в ті часи пов’язана діяльність багатьох визначних письменників.

Зокрема, тут неодноразово побував молдавський письменник і фольклорист Олександр Хиждеу.

Він відвідував свого брата Болеслава Хиждеу – автора багатьох прозових творів, статей про

молдавський фольклор, перекладача, який певний час проживав у Новоселиці, працюючи

перекладачем на митниці. Власне тут у 1842 році вони в співавторстві написали «Три молдавські

легенди».


ПОВЕРНУВСЯ НА БАТЬКІВЩИНУ, з статті О. Масана «Рід Хиждеу»

Засновником хотинської гілки роду був Іфрим (Єфрем) Гиждеу, який з 20-х років XVII ст. служив

у Хотині. ...За час служби придбав численні маєтки на Хотинщині.

...Сини Іфрима Гиждеу – Георгій і Мирон вступили до польського війська і брали участь у боях з

турками і татарами в Галичині, зокрема в обороні Львова влітку 1675 року.

Після Прутського походу турки створили Хотинську райю, яка стала власністю султана.

Молдавські бояри і монастирі позбулися їхніх сіл. Родина Гиждеу теж багато втратила, але не

втрачала надії повернути маєтки, покладаючись на промисел Божий.

...Нащадок молдавських бояр і польський офіцер, Г.-Л. Гиждеу висловив останню волю... Заповіт

просякнутий високим патріотичним й етичним духом, любов’ю до рідного краю, ностальгійним

сумом за землею «дідів наших» – Хотинщиною. Вмираючи, батько заповів синам «шаблі мої і

славу предків ваших» і настановляв їх: «Воюйте проклятого бісурмана, то будете

благословенними». Водночас під страхом вічного прокляття він заборонив нащадкам іти на поклін

до загарбників-турків.

Справді, нащадки Г.-Л. Гиждеу повернулися на Хотинщину, в с. Керстенці, лише на початку ХІХ

ст., коли з краю було вигнано турків.