Коллонтай Гуго (fb2)


Настройки текста:






КОЛЛОНТАЙ Гуго


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Філософ, історик, публіцист, політик, просвітник, громадський діяч.

З шляхтянської родини.

Народився 1 квітня 1750 в с. Великих Деркалах Речі Посполитої (нині – Шумський район

Тернопільської області України).

Помер 28 лютого 1812 р. в м. Варшаві Герцогства Варшавського (нині – Республіка Польща).

Похований на місцевому цвинтарі. Надгробок не зберігся.

Закінчив Краківський (1768), Віденський (1772), Римський (1775) університети.

Працював чиновником Комісії народної освіти (1773-1777), викладачем (1777-1783), ректором

краківського Ягеллонського університету (1782-1786), коронним підканцлером Речі Посполитої

(1791).

Співавтор і ініціатор прийняття польської конституції (1791).

Активний учасник польського повстання (1794).

Співавтор Маніфесту 24 березня і Поланецького універсалу (1794).

Один з фундаторів Вищої Волинської гімназії.

Спеціалізувався з проблем історії, філософії, політичної економії, теорії права, педагогіки.

Прихильник буржуазних перетворень суспільного і державного устрою Польщі, антикріпосник.

Автор доробків «Критичний розгляд основ історії початку людського роду», «Опис міста

Москви», «Фізико-моральний порядок».

Перу К. також належать книг «Wybór pism politycznych» (1952), «Wybór pism naukowych» (1953).

Ні з польською, ні з австрійською, ні з російською владою порозуміння не знаходив. Зі зміною

політичного курсу Речі Посполитої був вигнаний з країни, а його маєток – конфіскований. За

участь у повстанні зазнав арешту і довготривалого ув’язнення в австрійській фортеці Оломоуц

(1794-1802). Пізніше примусово депортований до Москви (1807-1808).

Нині у м. Львів ім’ям нашого земляка названо вулицю (1995).

Серед друзів та близьких знайомих К. – А. Чарторийський, С. Сташиць, Т. Чацький, Я.

Снядецький та ін.


***

КОЖНИЙ – ЗА СЕБЕ

, з життєвого кредо Г. Коллонтая

Призначення людини полягає в збереженні і підтримці власного існування.


КОЛИ НАЦІЯ ГИНЕ, з статті Г. Коллонтая «Останнього попередження Польщі»

Немає нічого жахливішого, ніж становище нації, яка розуміє, що вона гине і втрачає свої сили.

Цілісна нація, що підпала під ярмо деспота, зберігає надію, що колись їй удасться визволитися

завдяки збігові обставин і власній просвіті.

Але яким чином розділена нація, нація, яка втратила своє існування, зможе знову отримати волю?

Втративши свою цілісність, вона втрачає свої сили і стає цілком байдужою до своєї первісної

батьківщини; вона втрачає радісне відчуття загального блага, стає іншим народом, приймає інші

обряди.


ПОЛЬСЬКИЙ ГРІХ, з розвідки Г. Грабовича «До історії української літератури»

Для таких мислителів і діячів кінця XVIII та початку XIX ст., як Коллонтай і Сташиць, Нємцевич і

Лелевель, Україна, саме як козаччина, була не лише вагомою складовою частиною давньої Речі

Посполитої, але й центральним, повчальним суб’єктом її історії. Основна причина занепаду

Польщі, її розподілів і її остаточного зникнення з мапи Європи бачилася ними саме в

нерозумному, кривдному ставленні до волелюбної козаччини, в перетворенні природного

спільника на завзятого ворога.

Те, що для Просвітництва було крайньою дурістю, політичним самогубством, спадкоємцям

їхнього мислення, радикально-утопічним соціалістам із «Громад польського народу» бачилося ще

гостріше: для них це був великий гріх супроти українського народу.


УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОС, з статті П. Кралюка «Волинські Афіни» на Кременеччині»

1 жовтня (за старим стилем) 1805 р. в урочистій обстановці була відкрита Вища Волинська

гімназія. Вона містилася у приміщеннях колишнього єзуїтського колегіуму, споруджених у 1731-

1745 рр. Пізніше, в 1807 р., гімназії були передані споруди монастиря василіан.

...Незважаючи на те, що і Вища Волинська гімназія, і Кременецький ліцей були навчальними

закладами, в яких панував польський дух, усе ж таки вони мали стосунок до України та

української культури. І річ не лише в тому, що ці навчальні заклади існували на українській землі

й були створені на кошти, що добувалися тяжкою працею українців. Біля витоків Вищої

Волинської школи стояли люди, в жилах яких текла українська кров. Інша річ, що вони не

усвідомлювали себе українцями. Такими були і Т. Чацький, і Г. Коллонтай. Правда, іноді в них

озивався український голос.

...У Вищій Волинській гімназії та Кременецькому ліцеї, незалежно від волі їхніх організаторів,

відбувалося формування української національної ідеології. Саме Кременець став одним із

осередків т.з. «української школи» в польській літературі.

...У жовтні нинішнього року виповнилося 200 років із часу заснування Вищої Волинської гімназії.

Ця дата пройшла малопоміченою в Україні. Певно, про неї більше говорили в Польщі. А жаль.

Адже досвід цього навчального закладу для нас – унікальний і повчальний.


ОДИН ДИПЛОМАТ У ПОЛІ ВОЇН,