БАЛЕЙ Степан (Стефан-Максим) Володимирович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: польський.
Психолог, філософ, педагог.
З вчительської родини.
Народився 4 лютого 1885 р. в с. Великих Бірках Тернопільського повіту Галичини (нині – смт.
Тернопільського району Тернопільської області України).
Помер 13 вересня 1952 р. в м. Варшаві Польської Народної Республіки (нині – Республіка
Польща). Похований на цвинтарі Повонзки. На надгробку вибито напис польською мовою:
«Святої пам’яті СТЕФАН БАЛЕЙ доктор філософії і медицини ВЕЛИКИЙ ВЧЕНИЙ Професор
психології Варшавського університету, член Польської Академії Наук, нагороджений офіцерським
хрестом Ордена відродження Польщі. 4.II.1885–13.IX.1952. ЧЕСТЬ ЙОГО ПАМ’ЯТІ! ».
Закінчив Тернопільську гімназію, філософський факультет Львівського університету (1903-1907),
прослухав спеціальні студії з курсу філософії в Німеччини, Франції і Австрії (1908-1911), навчався
у в Сорбонні (1912-1914), закінчив лікарський факультет Львівського університету (1917–1922).
Працював викладачем в гімназіях Тернополя, Перемишля, Львова 1922-1927), Варшавського
університету (1927-1936), директором Варшавського педагогічного інституту Спілки вчителів
(1936-1952).
Організатор Інституту педагогічної психології.
Член Наукового товариства ім. Шевченка (1917).
Член Краківського наукового педагогічного товариства (1934).
Дійсний член Варшавського наукового товариства (1945).
Титулярний член Польської академії наук (1952).
Кавалер Хреста Ордена Відродження Польщі.
Друкувався в журналах «Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка», «Літературно-
науковий вісник», «Шляхи, «Лікарський вісник», «Український медичний вісник».
Як вчений-теоретик дебютував статтею «Про різницю між почуттями осудними і уявними» в
журналі «Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка» (1911).
Потім настала черга наступних доробків: «Експеримент в науці психології» (1912/1913), «З
психології творчості Шевченка» (1916), «Осудні почування і «наставляння» (1918), «Нарис
психології» (1922), «Нарис логіки» (1923), «Замітка про вплив гіпнози на сон», «Проблема
куеїзму» (обидва – 1924), «Трійця в творчості Шевченка (1925), «Гарячка і свідомість» (1926).
Окрему групу його творів становлять праці з психоаналізу, серед яких «Про різницю між
почуттями осудними і уявними», «Експеримент в науці психології», «Осудні почування і
«наставляння», «Zarys psychologii w związku z rozwojem psychikі dziecka», «Psychologia
wychowawcza w zarycie», «Drogi samopoznanie», «Творча особистість Жеромського».
Вшановуючи пам’ять про видатного земляка, на філософському факультеті Одеського
університету ім. Мечникова заснували науково-дослідний центр «Української культури ім. С.
Балея».
Серед друзів та близьких знайомих Б. – М. Чайковський, К. Штумпф, К. Твардовський,
І. Крип’якевич, В. Щурат, Ф. Колесса, М. Возняк, І. Свінцицький та ін.
***
ДІЄ СИСТЕМА ОБРАЗІВ
, з професійного кредо С. Балея
Повсюдне постійно присутнє і виявляється в певній системі образів.
БІЛЬШІСТЬ ДОКУМЕНТІВ ЗАГИНУЛО, зі спогадів С. Балея
Більшість особистих документів і записів загинуло в зв’язку з останньою війною (Другою
світовою – авт.), тому прагнучи подати докладні подробиці стосовно дат і місцевостей, повинен
був би у значній мірі спиратися на пам’ять, від якої важко вимагати правдивого відтворення
перебігу життя, що триває нині вже більше як 65 років. З огляду на це, у тому, що зможу подати,
обов’язково будуть міститися певні неточності і прогалини. Однак не маю права робити тільки
припущення у письмовому викладі, яке повинно мати характер документу.
Дозволю собі ще додати, що я завжди мав пам’ять досить гостру, але теперішній мій вік і події,
пов’язані з останньою війною, без сумніву причинилися до її послаблення.
ОКУПЛЕНО ПСИХІЧНОЮ МУКОЮ, з листа С. Балея К. Твардовському
Тепер собі можу сказати, що те, про що мріяв, сталось (отримання роботи – авт.), хоча було
окуплене певною психічною мукою, яка штучно маскувалася ззовні. І те ще собі скажу багато
разів, що здійснення моєї мрії завдячує єдине доброзичливості та опіці Пана Професора. Сердечні
зичення, які отримав від його особи, є новим доказом цього.
ДОПОМАГАВ БЕСКОРИСЛИВО, зі спогадів М. Зіємновича
Невеликий за зростом, скромний в поведінці, ніколи не висувався
