АГНОН Шмуель Йосиф
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: ізраїльський.
Письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1966).
З родини комерсанта. Батько – торгівець хутром.
Народився 17 липня 1888 р. в м. Бучачі Австро-Угорської імперії (нині – районний центр
Тернопільської області України).
Помер 17 лютого 1970 р. в м. Рехвоті поблизу м. Єрусалима (Ізраїль). Похований на Елеонській
горі.
Отримав домашню освіту, навчався в Бучацькій гімназії.
Працював кореспондентом однієї з львівських газет (1906-1907), збирав матеріал для книги в
Єрусалимі (1907-1912), Німеччині (1913-1924).
Нобелівську премію отримав за «глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя
єврейського народу», «комічну майстерність», «багатство та глибину творів».
Лауреат Біалікської премії м. Тель-Авів (1935; 1951), Уссішкінської премії (1950), Премії Ізраїлю
(1950; 1958).
Почесний громадянин Єрусалима (1962).
Друкувався в газетах Бучача, Львова, Коломиї, журналах «Hamicpeh», «Jude».
Як літератор, дебютував юнацьким оповіданням (1903).
Потім настала черга книг: «Солом’яні вдови» (1909), «Оповідання», «В колі праведних» (обидві –
1921), «Біля загати», «І криве стане рівним» (обидві – 1922), «Весільний балдахін» (1929), «Повне
зібрання оповідань» (1931), «Проста історія», «На морській глибині» (обидві – 1935), «Гість на
одну ніч» (1938), «Зовсім недавно» (1945).
За життя вийшло 11-томне зібрання творів А. (1931-1935).
Всього його перу належить 85 романів, повістей, оповідань, нарисів. Писав він і вірші. Значна
частина творчого доробку – про долю галицьких євреїв, тих, які жили в Україні, й тих, хто
поневірявся на чужині.
На історичній батьківщині він був надзвичайно популярним. Так, коли в ієрусалимському районі,
де мешкав письменник, здійснювалися ремонтні роботи, мер міста наказав встановити плакат
«Дотримуйте тиші! Агнон працює».
Україна широко відзначила 115-у річницю з дня народження видатного земляка: в
Тернопільському педагогічному університеті відбулася конференція, обласний та Бучацький
районний краєзнавчі музеї підготували відповідні експозиції, були випущені пам’ятні календар та
марки, номер газети «Русалка Дністрова», активісти впорядкували єврейське кладовище у Бучачі,
де похована родина письменника (2003).
Тернопільська обласна організація Народно-демократичного об’єднання «Нова Україна»
випустила бібліографічний покажчик «Бучач. Обітована земля його серця. Нобелівський лауреат з
літератури 1966 р. Агнон Шмуель Йосиф (1888-1970)».
Ім’ям А. названі вулиці в містах Хайфа (Ізраїль), Бучач (Україна).
Портрет нашого земляка прикрашає ізраїльську купюру в 50 шекелів.
Серед друзів та близьких знайомих А. – З. Шокен, М. Бубер, Н. Закс та ін.
***
ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ УКРАЇНЕЦЬ,
з життєвого кредо Ш. Агнона
Я – український письменник, який живе в Ізраїлі.
НАСТАНУТЬ ДНІ, У КОТРИХ СНУ НЕ ВІДНАЙДЕШ, з роману Ш. Агнона «На морській
глибині»
Гасовий ліхтар пригасав, я встав з-за столу й запитав, де в місті готель, щоб не шукати поночі.
Чоловік і жінка перезирнулися і сказали: є у місті готелі. Та хтозна, чи є там спокій. Місто у нас
маленьке, знатних гостей небагато, та й готелі тут простенькі, і хто не звик – чи й віднайде там
спокій...І подав господар знак очима дружині та сказав: не на вулиці ж ночувати подорожньому...
Дівчина принесла свічку й засвітила на столі, бо гас у лампі скінчився. І ми ще сиділи з годину
вкупі. Вони не втомилися слухати про дива у Відні, де живе сам цісар. А мені такі милі були
звичаї їх життя.
Постелили мені потім постіль у кутку, спав я , і солодким був мій сон. Почувши звуки кроків, пробудився. Господар стояв над ліжком... Я скрикнув: ой, пане, ви йдете на молитву, а я ніжуся в
обіймах лінощів. Він засміявся: я вже помолився і вернувся із синагоги. Мені стало соромно. А він
мовив: заспокойся, сину, коли солодкий сон твій – лежи, нім настануть дні, у котрих ти сну не
віднайдеш...
КОХАННЯ ПОВИННЕ ОНОВЛЮВАТИСЯ, з оповідання Ш. Агнона «Інша подоба»
Щоб відвести душу, він почав палити. Спочатку для того, аби затуманити свідомість, а після –
палив, як у тумані. Спершу сигарети, потім сигари. Спершу рахуючи, потім без ліку, так що дим
клубочів по всьому будинку; палив, не бачачи в цьому шкоди, навпаки, ставив собі в заслугу те,
що сидить мовчачи, нічого не жадаючи
