від 17 грудня 1762 року священикам Роменської протопопії, який став результатом розляду скарги
на священиків Лубенського полку з боку Лубенського полковника Ів. Кулябки.
Полковник писав Київському митрополитові Арсенію Могилянському, що в Лубенському полку
визначено ним, полковником, і затверджено гетьманом Разумовським, щоб діти виборних і
підпомічників козаків – ...навчалися читанню і писемності у приходських дячків. Таким ...дячкам
обіцяна особлива, за угодою з прихожанами плата, окрім ручного доходу.
А тим часом деякі сільські і міські священики Лубенського полку, як скаржився на них полковник
Кулябка, перешкоджають цьому благому почину: одні з них залучають дячків на свої приватні
роботи і розпоряджаються ними, як своїми підданими, відволікаючи від занять в парафіяльних
школах; інші умисне, з власних витребеньок, змінюють своїх дячків, без відома і згоди прихожан,
призначаючи на місця дяків своїх синів, нездібних до церковного співу і шкільного навчання
дітей.
За резолюцєю митрополита, Київська духовна консисторія дала відповідне розпорядження
священикам Лубенського полку, щоб вони не залучали дячків в свої приватні роботи і не
змінювали їх без відома і згоди прихожан.
РОЗШИРИВ ЗОНУ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ, з статті «Кадетський гай» в «Малій енциклопедії
київської старовини»
Кадетський гай – старовинний парк при заміській резиденції київських митрополитів на Шулявці.
...Ченці загатили річку Либідь і влаштували велике озеро, яке існувало ще й в 1930 р. Митрополит
Арсеній Могилянський розширив старий сад і завів будинкову церкву. Тоді ж при садибі виникла
невелика монастирська слобода – Шулявщина. ...Травневі рекреації (весняні гуляння) студентів
Києво-Могилянської академії стали проводитися в парку митрополитів, який в ті часи називався
Шулявським гаєм. На початку XIX століття студентське свято поступово трансформувалося в
загальноміські гуляння.
...З ранку 1 травня на шосе біля Кадетського гаю можна було побачити мало не половину всього
населення Києва. Городяни йшли пішки, їхали в екіпажах з самоварами, на возах, навантажених
столами і стільцями. ..До міста поверталися затемна, але багато хто залишався до ранку біля
багать.
...Кадетський гай вирубали на дрова під час громадянської війни.
КРАМОЛЬНО-БУНТІВЛИВИЙ МИТРОПОЛИТ, з дисертації К. Лозінського
В 1757 р. його було призначено Митрополитом Київським і імп. Єлизавета, яка благоволила до
нього, повеліла оголосити про його обрання привселюдно, в Софійському Соборі м. Києва. На час
призначення преосвящ. Арсенія в Київській Митрополії налічувалося 1144 церкви та 46
монастирів. Перебував на Київській кафедрі митр. Арсеній до самої своєї смерті. Саме на період
його архіпастерства українському духовенству випала нагода заявити про свої права та привілеї.
...Київське духовенство, приступаючи до складання петицій в Комісію Нового кодексу про
збереження своїх прав, вільностей та інші потреби, почало з питання про повернення Київському
Митрополиту всіх його прав та привілеїв, якими він користувався до 1686 р., тобто до часу
приєднання Київської Митрополії до Московського Патріархату.
До цих привілеїв належав і особливий титул Київського архієрея, що був на той час вже змінений
з: «Митрополита Київського, Галицького і всієї Руси» на «Митрополита ... і всієї Малої Росії», а
…якраз перед скликанням Комісії було відібрано слова «і всієї Малої Росії», таким чином
порушувалося правове положення Митрополії.
Усвідомлюючи, що свої права можна відстояти тільки колективно, на чолі з своїм предстоятелем,
духовенство активно включилося у процес складання своїх вимог для представлення їх в Комісію
кодексу.
Митр. Арсеній , як далі буде видно, приймав діяльну участь в обороні прав Київської кафедри ще
до роботи Комісії Нового Кодексу, а готуючи пункти про потреби духовенства, ще раз заявив про
їх суть перед державою від якої залежало визнати чи ні ці вимоги.
...Київський митр. Арсеній в п. 41 стверджував, що іноді бували випадки, коли від митрополита
ставилися в Лавру ієромонахи та ієродиякони, а також священики у вотчини. Натякаючи на цей
прецедент, він бажає, щоб так було і на далі, але делікатно залишає остаточне рішення на розгляд
Комісії.
...Київські пункти є виразником того положення українського духовенства, в
