КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Луначарский Анатолий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

занадто чесного наркома турнули у відставку, а на його місце

призначили… кадрового військового комбрига Бубнова. Невдовзі Луначарський за таємничих

обставин помер у Мадриді, куди його заслали на дипломатичну роботу.

Йому ще пощастило. Бо, приміром, від згаданого нами наркома освіти Гринька не залишилося

навіть жодного фотознімку.


ОСВІЧЕНИЙ ПАСКУДНИК, з «Щоденника» К. Чуковського

Про Луначарського я завжди думав як про легковагого і талановитого паскудника, і якщо вирішив

написати про нього, то лише тому, що він за контрастом з теперішнім міністром культури –

освічена людина.


РОДИЧІ ВІДОМІ КРАЩЕ, з виступу О. Введенського на диспуті «Чи є богом Христос?»

Не сприймайте так гаряче до серця наші суперечки. Ми з Анатолієм Васильовичем (Луначарським

авт.) великі друзі. Ми – вороги лише на трибуні. Просто ми не сходимося у вирішенні деяких

питань. Наприклад, Анатолій Васильович вважає, що людина пішла від мавпи. Я думаю інакше.

Ну що ж – кожному його родичі краще відомі.


РОЛЬ ЖІНКИ, бувальщина

Після лекції про сучасну французьку культуру Луначарського запитують:

– Скажіть, будь ласка, яку, на вашу думку, роль відіграє у сучасній культурі Франції паризька

жінка?

– Найчастіше закулісну.


НА СВОЄМУ МІСЦІ, анекдот

Зустрічаються два професори Академії суспільних наук при ЦК КПРС і намагаються пригадати, хто кого змінював на посту міністра культури.

– На чиє місце сів Демичев?

– Фурцевої.

– А вона?

– Михайлова, комсомольського вождя, який згорів на актрисах і поїхав спокутувати гріхи послом

в Індонезію.

– Михайлов, здається, сів на місце партизана і цілинника Пономаренка?

– Так, так.

– А Пономаренко ж на чиєму місці був?

– Александрова, філософа, що з чужого списував – Сталін його спіймав на гарячому, а потім на

жінках попався.

– Ти диви, мода в культурі така чи що – на жінках палитися? А Александров же на чиєму місці

був?

– Храпченка.

– А Храпченко?

– Здається, Потьомкіна.

– А Потьомкін?

– Бог його знає, це ж були якраз роки репресій, там керував хто під руку потрапляв.

– Ну, а перед цим?

– Та хто ж – Бубнов, відомо.

– А перед ним хто?

– Луначарський, батечку.

– А він на чиєму місці?

– Луначарський був на своєму місці!