КИТАЙГОРОДСЬКИЙ Ісак Ілліч
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Хімік-неорганік. Винахідник ситалів – нового класу високоміцних склокристалічних матеріалів. В
хімії існує науковий термін «ситаліт», автором якого є К.
З міщанської родини. Син, Китайгородський О., – всесвітньо відомий фізик; онука,
Китайгородська Г. – творець оригінальних і виключно ефективних методик вивчення багатьох
іноземних мов; онук, Китайгородський С. – доктор фізико-математичних наук.
Народився 15 (27 ) квітня 1888 р. в м. Кременчуці Полтавської губернії Російської імперії (нині –
районний центр Полтавської області України).
Помер 26 червня 1965 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому
цвинтарі.
Закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту (1910).
Працював інженером Запрудненського склозаводу Московської губернії (1910-1918), директором
склозаводу «Дагестанські вогні» (з 1926), викладачем Московського хіміко-технологічного
інституту ім. Д. И. Менделєєва (1933-1965).
Фундатор хімічної лабораторії при Главсклопорцеляна (1921); першої в СРСР кафедри технології
скла в Московському інституті народного господарства ім. Г. Плеханова (1926),
Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1959).
Лауреат двох Державних премій СРСР (1941; 1950) і Ленінської премії (1963).
Спеціалізувався з проблем процесів скловаріння, розробки методів отримання скла, піноскла і
надміцного штучного каменя.
Розробник методів виробництва різних типів скла, зокрема піноскла; технології виготовлення скла
із запрограмованими світловими характеристиками; скла з підвищеною опірністю термічним,
хімічним і механічним діям; методів виробництва надтонких плівок.
Перу К. належать книги «Теорія склоутворення і методи варіння скла» (1935), «Скло і
скловаріння» (1950), «Технологія скла» (1961).
Всього по собі залишив 180 наукових праць.
Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Асланов, Я. Школьніков та ін.
***
НЕМАЄ ПРОЩЕННЯ
, з професійного кредо І. Китайгородського
Немає прощення зневазі до чужої справи, до запитів і вимог виробництва.
НОВИЙ КЛАС СИНТЕТИЧНИХ РЕЧОВИН, з інформації В. Плужникова «Архів-календар»
Першим місцем роботи став Запрудненський склозавод. У Першу світову війну тут завдяки
дослідженням Китайгородського освоїли випуск електролампового скла і звільнили країну від
імпорту.
Відразу після Жовтневого перевороту Китайгородський став видною фігурою у Вищій раді
народного господарства, Головсклі, Головсилікаті і Синдикаті силікатної промисловості. При
Головстклопорцеляні І. Китайгородський заснував лабораторію, яка розрослася в Інститут скла.
Перехід до механізованих методів виробництва вимагав нових джерел сировини. Замість
дефіцитної кальцинованої соди учений запропонував силікат натрію, нефеліновий сієніт і
вулканічний попіл – набагато дешевші і доступніші речовини.
Тоді, до кінця 1920-х і початку 1930-х рр., І. Китайгородський приступив до перспективної
проблеми утилізації шлаків, а також досліджував вибіркове поглинання видимих частин спектру
склом. Це полегшило перехід на вітчизняне виготовлення лінз Френеля (наприклад, для
прожекторів, маяків, світлофорів), які раніше доводилося купувати в США.
...До 1944 р. він створив піноскло – принципово новий тепло– і звукоізоляційний матеріал, потім
зайнявся структурною металокерамікою. У результаті з’явився новий клас синтетичних речовин,
які Китайгородський назвав ситалами. Вони мають високу механічну, хімічну і термічну міцність.
Для їх виробництва можна використовувати численні відвальні і вогненно-рідкі відходи
металургії. Так виникли шлакоситали.
НЕТРИВІАЛЬНІ ПІДХОДИ, з передмови П. Саркісова до книги О. Смолеговського «І. І.
Китайгородський і його праці в галузі хімії і хімічної технології скла, кераміки і ситалів»
Він був блискучим дослідником в галузі хімічної технології скла, кераміки і ситалів, а також
видатним педагогом, що підготував декілька сотень інженерів-технологів і вчених.
Його унікальність як фахівця полягала в умінні доводити майже кожне своє відкриття до
промислового впровадження і завжди бути в курсі світових інновацій в сфері технології скла і
обладнання.
Багато які з його наукових праць є піонерними, де запропоновані