Освячували службові приміщення в Києві – митрополит Київський Гаврило Кременецький, а в
Чернігові і в Новгород-Сіверському – Чернігівський єпископ Феофіл Ігнатович.
У той день до будинку до обіднього столу були запрошені государевий намісник, архієрей з
архімандритами й іншим знатним духівництвом, губернатор, генералітет, віце-губернатор, всі
губернські члени, предводителі і все дворянство... Під час чаркування лунала гарматна стрілянина
і в продовженні того столу грала інструментальна музика.
РОДИЧ МАЙБУТНЬОГО ПІОНЕРА КОСМОНАВТИКИ, з книги В. Іващенка і А. Кравця
«Микола Кибальчич»
Дуже коротким було 27-річне життя М. І. Кибальчича, однак він залишив яскравий слід як в історії
революційного руху в Росії, так і в зародженні науки про ракетні польоти.
...З’явилися Кибальчичі спочатку в Стародубі, потім – у Мглині, Новгород-Сіверському,
Почарському, а потім і в інших містах.
Про протопопа Почарського Петра Кибальчича є запис від 9 травня 1742 року в щоденнику
українського мемуариста М. Д. Ханенка: «29 листопада 1784 року... Чернігівський архієрей
Феофіл (Ігнатович) віддав протопопу Почарському Никифору Кибальчичу розпорядження –
підготувати «достойне усне вітання» Катерині II для зустрічі її під час подорожі на південь».