КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Игнатович Федор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

дисципліну, з’являються списки учнів кожного відділення, за

якими вони перевіряються в класах. Мало-помалу посилюється інспекторський нагляд, а

дисциплінарні стягнення урізноманітнюються. Так, за неуспішність в науках сікли різками, за

провину в поведінці, окрім різок, били «києм» (палицею) і батогом. Загальним повчальним

заходом вважалося «суботнє шмагання», – тобто, загальна прочуханка різками всіх учнів класу у

суботу після уроків, не як покарання, а «пам’яті ради і страху Божого».

На той час матеріальний стан цього учбового закладу доходить до межі. У 1785г. архієп. Феофіл

відправляє до Синоду довжелезне послання, в якому живо і яскраво зображає гірку долю семінарії,

і в тому ж 1785 р. Синод повідомив, що, починаючи з січня 1786 р. на її утримання щороку

виділятиме 2 тис. рублів.

Остаточна реорганізація учбового закладу в семінарію відбулася в 1786 р., коли одержали указ

Синоду, в якому було офіційно привласнено назву духовної семінарії, наказано запровадити

викладання богослов’я і головне керівництво семінарії передати ректорові.

Таким чином, ми бачимо, що в другому періоді продовжується становлення Чернігівського

колегіуму: відкривається новий філософський клас, вводяться нові дисципліни. Проте поступово,

зі всестанового, він перетворюється на вузько-духовно-становий учбовий заклад.


ВДАВСЯ ДО ПЕРЕТВОРЕНЬ, з розвідки Н. Ципляк «Чернігівська духовна семінарія на зламі

XVIII-XIX ст.»

Протягом XVIII ст. Чернігівській колегіум залишався провідним культурно-освітнім осередком

Північного Лівобережжя, проте поступово втрачав свій загальноосвітній характер,

перетворюючись у становий духовний навчальний заклад. Остаточно він трансформувався у

Чернігівську духовну семінарію у 80-х рр. XVIII ст. у зв’язку з проведенням в Російській імперії

шкільної реформи й створенням централізованої мережі світських навчальних закладів.

Чернігівський єпископ Феофіл Ігнатович у 1785 р. порушив клопотання перед Св. Синодом щодо

фінансування Чернігівської духовної семінарії. Цей не дивно, адже у зв’язку із секуляризацією

церковних володінь духовні школи значною мірою втратили джерела коштів. Клопотання Феофіла

не залишилось поза увагою, і наприкінці 1785 р. Св. Синод повідомив, що починаючи з січня 1786

р. на утримання Чернігівської семінарії буде виділятися 2 тис. крб. на рік.

Окрилений Феофіл одразу ж вдався до перетворень. Зокрема, він вирішив відкрити в семінарії

богословський клас, запровадити нові предмети, впорядкувати семінарське життя, дотримуючись

звичаїв Київської академії’. Ще у 1776 р. коштом архієрейського дому для потреб навчального закладу

було придбано садибу П. Полуботка. Вона складалася з п’ятикімнатного кам’яного будинку,

дерев’яного та кам’яного флігелів. У головному корпусі розміщувалась бібліотека, канцелярія та

правління, квартира помічника інспектора та спальня семінаристів. У 1784 р. завдяки зусиллям

Феофіла було засновано храм Різдва Христова, що розміщувався в одній з кімнат поряд з класами.


З’ЯВИЛАСЯ НОВА ДЗВІНИЦЯ, з «Путівника Черніговом»

На кошти архієрейського дому він (Ігнатович Ф. – авт.) придбав колишню садибу П. Полуботка.

Сюди в 1776 р. перенесли колегіум і за його наказом (Ігнатовича Ф. – авт. ) перейменували в

семінарію.

У 1771 р. Феофіл запровадив святкування пам’яті святих мучеників Михайла і боярина його

Феодора.

За часів його єпископства збудували дзвіницю Свято-Троїцького монастиря.


ПОДБАВ ПРО МОЩІ ПОПЕРЕДНИКА, з дослідження В. Шахбазової «Святитель Феодосій,

архієпископ Чернігівський»

У 1772 році, за благословенням Чернігівського єпископа Феофіла Ігнатовича, нетлінне тіло

святителя Феодосія переклали до нової дерев’яної раки.

У 1781 році владика Феофіл повідомив до Св. Синоду, що «в кафедральному Борисоглібському

монастирі, у великій церкві, є внизу в дерев’яній раці нетлінні мощі преосвященного Феодосія

Углицького, архієпископа Чернігівського, до яких є хід і ...зціляються одержимі біснуванням і

тілесними недугами багато людей різного віку, статі і стану».


ОСВЯТИВ СЛУЖБОВІ ПРИМІЩЕННЯ, з книги О. Рігельмана «Літописна оповідь про Малу

Росію та її народ і козаків узагалі»

Губернський прокурор оголосив указ 1781 року про запровадження в Малій Росії трьох

намісництв...

Після прочитання ж всього того, з колінопреклонінням відслужений був молебень..., при чому

пролунало сто пострілів з