КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Зарудный Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

більш підсилила. Вона відбулася через тиждень в іншому місці, коли ми поверталися з

далекого маршруту разом з Стасом Вурнашевмм – уродженцем Каракали і моїм частим

супутником у польових пошуках. Рік за роком він працював зі мною і незмінно підігравав мені у

ролі провідника-аборигена, котрий традиційно супроводжує зніженого білого мандрівника...

У той день, спускаючись з Сайван-Нохурського плато, остаточно засмажившись на сонці після

далекого переходу і розспівуючи в усе горло на курній безлюдній дорозі «З піснею кроком,

кроком, під британським прапором...», ми вийшли до долини Сумбара в околицях селища Коч-

Темир і там побачили птахів. У бінокль, з відстані двох кілометрів, ми безпомилково розглянули

характерну білу пляму на спині. Спостерігали, як, набравши величезну висоту, орли полетіли в

напрямку Ірану...

«У чому ж справа?» – думав я. Яким збігом обставин пояснити те, що за попередні чотири роки

роботи в Західному Копетдазі яструбиний орел мені жодного разу не траплявся на очі? Питань

було багато і на них треба шукати відповідь.

…Я сидів, скам’янівши, і думав про те, наскільки відносні наші уявлення про навколишній світ.

Візьми ми за визначення життя інший критерій – наприклад, здатність спричиняти звуки, і вся

класифікація природи, так само як і наше її розуміння, виглядали б зовсім інакше. І в чомусь

набагато гармонійніше, ніж зараз. Живими б виявилися ріка і вітер, скелі, що відбивають луну, хвилі, дощ і град, камені в гірських обвалах, шторми і грози, лавини і плаваючий барханами пісок, краплі і лід, що тріскається, вулкани і гейзери, водоспади й опале листя...

Ідея, прямо скажу, не нова, але я стикнувся з нею дуже впритул, і таким освіжаючим виявилося

раптом її звучання...

Нерозумно, звичайно, але, думаючи про це, я відчув, що всередині у мене все стає на свої місця. Я

остаточно отямився і, дивлячись навколо зі своєї скелі, переконався, що фарби сяють не просто з

колишньою силою, – я відчув справжнє піднесення. Від навколишньої пишноти, що мене

оточувала. …Від невидимого єднання з усіма тими, хто з часів Зарудного, Радде і Вальтера

подорожував тут, досліджуючи й описуючи унікальну природу. Від майже фізичного контакту з

усією тією феєричною розмаїтістю, яка росла, плазувала, дзижчала, літала, цвірінчала, піднімалася

і шаруділа навколо мене. Це був момент, коли я чітко відчув себе Частиною Цілого...

…Не бог що в порівнянні зі світовою революцією, але спостереження М. О. Зарудного, зроблені

наприкінці травня 1892 року в ущелині хребта Асильма в Центральному Копетдазі, знайшли

підтвердження саме зараз – увечері 27 травня 1986 року тут, в Коч-Темирі на Сумбарі.


ПЕРШОПРОХІДЕЦЬ, із звіту з конференції біолого-ґрунтового факультету Національного

університету Узбекистану

16 грудня 2006 р. в Національному університеті Узбекистану студентський орнітологічний клуб

«Phasianus» за підтримки проекту «ВОТ Узбекистан» відбулася конференція, присвячена 100-

річчю приїзду до Ташкенту орнітолога М. О. Зарудного.

– Мені вдалося контактувати з людьми, які знали Зарудного. Микола Олексійович був дуже

цікавою, нестандартною і суперечливою людиною, – сказав доктор біологічних наук О.

Митропольський. – Він зібрав колосальні орнітологічні колекції, які є практично у всіх музеях

Європи.

В кінці виступу Олег Вільєвич запропонував щорічно 17 березня, в день смерті Зарудного

проводити облік птахів в Ташкенті.

Про приїзд М. О. Зарудного до Ташкента і його першу подорож Середньою Азією розповів

помічник координатора проекту «ВОТ Узбекистан» О. Кашкаров:

– Зарудний став першим зоологом, який відвідав маловивчену на той час територію

Бостандикського району Західного Тянь-Шаню. У своїй подорожі цим регіоном, котра тривала з

10 червня по 14 липня 1907 року, Микола Олексійович обстежував такі гірські хребти як

Чаткальський, Пскемський, Майдантальський, Угамський і Каржантау.

Як перший дослідник даної місцевості, не маючи докладної карти району, необхідних для

експедиції технічних і матеріальних засобів, вчений покладався лише на власні сили, інтуїцію і

невичерпний ентузіазм. У орнітологічній колекції університету зберігаються екземпляри 65 різних

видів птахів, здобуті Миколою Олексійовичем під час цієї подорожі.

Зарудний кілька разів побував в пустелі Кизилкум. До нього місцева орнітофауна була вивчена

дуже мало.

...Микола Олексійович позитивно оцінює вплив людини на пустелю у той час. Він